Page 107 - 6376

Таким чином, електролітичний йон рухається рівномірно, із швидкістю,

пропорційною до напруженості поля. Величина (так само, як для йонів у газах і електронів

у металах) називається рухливістю йонів. Вона дорівнює швидкості йона у полі з
одиничною напруженістю.

Електричний струм в електролітах має багато спільних рис зі струмом у металах. В
електролітах і металах, на відміну від газів, носії заряду утворюються незалежно від

електричного струму. Заряд додатних йонів у кожному об’ємі електроліту дорівнює заряду

від’ємних йонів, і тому об’ємний заряд в електролітах, так само як і в металах, дорівнює
нулю. Насамкінець, далеко від електродів концентрація йонів (додатніх і від’ємних), як

правило, однакова у різних точках електроліту. Внаслідок цього градієнт концентрації йонів
всередині електролітів дорівнює нулю і дифузія йонів не відіграє ролі у створенні струму.

Густина струму, яка створюється дрейфом додатніх йонів, дорівнює

= ,
+
+
+

де – концентрація додатних йонів; – заряд йона; – дрейфова швидкість додатних
+
+
йонів. Аналогічно для густини струму від’ємних йонів можна записати

= .
−
−
−

Повна густина струму

= + = + .
+
+
−
−
+
−

Як згадувалося вище, концентрації додатніх і від’ємних йонів в електролітах
однакові (вважаємо, що молекули дисоціюють на два йони), і тому

= = ,
−
+

де – коефіцієнт дисоціації; – число молекул в одиниці об’єму електроліту. Швидкості
йонів можна виразити через їх рухливості і напруженість електричного поля в електроліті:

= , = .
+
−
+
−

Тому