Page 112 - 6376

Тому концентрація електроліту у приелектродних областях змінюється. Гітторф показав, що

визначаючи ці концентрації, можна знайти відношення рухливостей йонів обох знаків.
Розглянемо спочатку явище якісно (рис. 21). До електролізу концентрація аніонів і

катіонів однакова в усіх частинах електроліту (рис. 21, зверху). Між анодом і лінією а є

чотири пари йонів (чотири молекули), між б і катодом – така ж кількість, а коло середньої
частини між а і б – дві молекули. При електролізі додатні йони рухаються зліва направо, а

від’ємні – справа наліво. Припустимо, що швидкість руху катіонів у півтори рази більша
+
швидкості аніонів і що за час електролізу три додатніх йони досягли катода і виділилися
−
на ньому (рис. 21, внизу). Тоді за той самий час анод досягнуть два від’ємних йони. Крім

того, коло катода внаслідок руху від’ємних йонів виявляться непарними два додатніх йони,

які також виділяться коло катода. Тому всього коло катода виділиться 3 + 2 = 5 йонів. Коло
анода внаслідок руху додатніх йонів виявляться непарними три від’ємних йони, а отже, коло

анода буде виділено усього 2 + 3 = 5 йонів, тобто таке ж число, як і коло катода.

Рисунок 21 – Пояснення зміни концентрації електроліту коло електродів.

У середній частині електроліту (між а і б) концентрація електроліту не змінилася.

Так само як і до електролізу, тут є дві пари йонів або дві молекули. У просторі коло катода

(справа від б) було чотири молекули, а після електролізу залишилося тільки дві. Коло анода
(зліва від а) замість чотирьох початкових залишилася тільки одна молекула. Ми бачимо, що

коло електродів відбувається зменшення концентрації електроліту і в неоднаковій степені.

Зміна концентрації більша коло того електрода (у нашому випадку – коло анода), від якого
йдуть більш швидкі йони (на рис. 21 – додатні катіони).