Page 103 - 6376

Особливо цікаві результати отримуються при фотографуванні блискавки камерою з

об’єктивом, який обертається. Подібні фотографії дозволяють прослідкувати за
послідовними стадіями розвитку блискавки. Вони показують, що блискавці передує розвиток

слабо світного каналу – лідера, який поширюється звичайно від хмари до землі і аналогічний

стримеру у коротких лабораторних іскрах. Коли лідер досягає землі, по шляху, пробитому
лідером, спрямовуються великі заряди і розвивається яскраво світний головний канал

7
блискавки, який поширюється з величезною швидкістю 10 − 10 м/с від землі до хмари.
8
При цьому відбувається сильний розігрів повітря у головному каналі і виникає ударна
звукова хвиля – грім.

Хоча основні процеси у блискавці, напевно, такі ж, як і коротких лабораторних
іскрах, особливості розвитку обох типів розряду все ж дещо відрізняються. Це видно,

наприклад, з наступного цікавого факту. Іскровий розряд (короткий) у повітрі за нормальних
умов виникає при напруженості поля ≈ 3000 кВ/м. Численні вимірювання напруженості

поля в атмосфері показують, що навіть під час грози вона значно менша і не перевищує

200 − 400 кВ/м. Таке зниження пробивної напруженості поля спостерігається і в дуже
довгих лабораторних іскрах (довжиною до 10 м). Це пояснюється тим, що в дуже довгих

розрядних проміжках можуть виникати випадкові великі місцеві підсилення електричного

поля, в яких і зароджуються стримери іскрового розряду.
Крім звичайних блискавок, спостерігаються, хоча і рідко, так звані кульові

блискавки. Вони мають вигляд світних куль діаметром 10 − 20 см, які або повільно
рухаються, або прикріплюються до нерухомих предметів. Кульові блискавки зароджуються,

як правило, при ударі дуже сильних блискавок і через декілька секунд, а інколи хвилин,
зникають з сильним вибухом. Суть цього явища ще до кінця не зрозуміла.

Рисунок 17 – Лінійна і кульова блискавки.