Page 105 - 6376
P. 105
1 − ,
де – деякий коефіцієнт, який залежить від природи електроліту і його температури. Число
зворотніх актів рекомбінації пропорційне числу зіткнень різнойменних йонів, а це останнє
пропорційне як концентрації додатніх йонів , так і концентрації від’ємних йонів, яка
також дорівнює (припускаємо, що молекула розпадається на дві частини), тобто
пропорційне () . Тому число молекул, які рекомбінували становить
2
2
() ,
де – деякий коефіцієнт. У стані рівноваги
1 − = () ,
2
звідки
2 1
= .
1 −
Отримана формула виражає закон Оствальда, який показує, як залежить коефіцієнт
дисоціації від концентрації розчину . Хоча цей закон і не дуже точний, він правильно
передає загальний характер залежності від . Ми бачимо, що чим менша концентрація
розчину , тим ближче до одиниці, і для дуже розбавлених електролітів → 0 → 1. У
цьому випадку практично усі молекули дисоційовані.
З викладеного слідує, що чим більша діелектрична проникність розчинника, тим
сильніше послаблюються зв’язки йонів у молекулах розчиненої речовини і, отже, тим більша
дисоціація за інших рівних умов. Цей висновок також відповідає даним досліду. Так,
наприклад, соляна кислота при розчиненні у воді ( = 81) дає електроліт з доброю
електропровідністю, тоді як її розчин в етиловому ефірі ( = 4,3) проводить електричний
струм дуже погано. Різні речовини добре дисоціюють у воді тому, що вона має велику
діелектричну проникність.
Ступінь дисоціації виражається в частках одиниці або у відсотках. Якщо ступінь
дисоціації менший 3 %, то електроліт називається слабким, якщо більший 30 % – сильним.
Електроліти, ступінь дисоціації яких лежить у межах від 3 до 30 %, називаються
електролітами середньої сили.