Page 108 - 6376

= + .
−
+

Густина струму виявляється пропорційною напруженості поля, а отже, для електролітів, так
само як і для металів, справедливий закон Ома. Питома електрична провідність електроліту

дорівнює

= + .
−
+

Вона тим більша, чим більший коефіцієнт дисоціації (чим більша концентрація йонів ) і

чим більші рухливості йонів і .
+
−
Концентрація молекул , яка входить у цю формулу, відома, а коефіцієнт дисоціації
можна визначити з незалежних вимірювань, наприклад з дослідів з осмотичним тиском.

Тому, вимірюючи питому електричну провідність електролітів, можна визначити суму
рухливостей йонів.

Опір електролітів при нагріванні зменшується, тобто електроліти мають від’ємний
температурний коефіцієнт опору. Це відбувається через дві причини: по-перше, при

збільшенні температури збільшується коефіцієнт дисоціації ; по-друге, при нагріванні

в’язкість рідин зменшується і тому рухливість йонів збільшується.
27.5. Електроліз. Явище виділення струмом хімічних складових провідника

отримало назву електролізу. Електроліз має місце не в усіх провідниках. Провідники, в яких

не спостерігається хімічна дія струму, називаються провідниками першого роду. До них
належать усі метали, вугілля і багато хімічних сполук. Провідники, в яких відбувається

електроліз, називаються провідниками другого роду або електролітами. Електролітами є
багато водних розчинів кислот і солей і деякі хімічні з’єднання як у рідкому, так і у твердому

станах.
Електроліз полягає в електрохімічних процесах окиснення та відновлення на

електродах. При електролізі позитивно заряджені йони (катіони) рухаються до катода, на

якому електрохімічно відновлюються. Негативно заряджені йони (аніони) рухаються до
анода, де електрохімічно окиснюються.

Явище електролізу ускладнюється вторинними реакціями. Вторинні реакції не
пов’язані з наявністю струму і не мають прямого відношення до електролізу. Якщо відділити

первинну дію струму від вторинних реакцій, то можна отримати просте правило: на
від’ємному полюсі (катоді) завжди виділяються метали і водень, а на додатному полюсі

(аноді) – залишок хімічного з’єднання. При цьому складові частини електроліту виділяються

тільки на електродах.