Page 102 - 6376

Процеси всередині корони зводяться в основному до наступного. Якщо дротина

заряджена негативно, то при досягненні напруженості пробою коло поверхні дротини
зароджуються електронні лавини, які поширюються від дротини до циліндра. Оскільки

напруженість поля зменшується при віддаленні від дротини, то на деякій відстані від

дротини електронні лавини обриваються. Відстань, на яку поширюються електронні лавини,
і є товщина корони. Отже, в коронному розряді електронні лавини не пронизують повністю

шар газу, тобто ми маємо неповний пробій газового проміжку.

У випадку позитивної корони електронні лавини зароджуються на зовнішній
поверхні корони і рухаються у напрямку дротини.

Отже, всередині корони ми маємо і додатні і від’ємні йони. Від’ємні йони (при
від’ємній короні) рухаються до анода і виходять за межі корони. Додатні йони рухаються до

дротини.
Електрони, які вийшли за межі корони, приєднуються до нейтральних атомів газу,

від чого виникають від’ємні йони. За межами корони ми маємо тільки йони одного знаку

(від’ємні при від’ємній короні і додатні при додатній короні). У цій області розряд має
несамостійний характер.

Коронний розряд може виникнути не тільки коло дротин, але й коло будь-яких
провідників з малою площею поверхні, якими є довільні загострення (поверхні з малим

радіусом кривизни). Корона виникає також інколи у природі під впливом атмосферного
електричного поля і з’являється на верхівках дерев, корабельних щогл і т.п.

З можливістю виникнення коронного розряду потрібно рахуватися у техніці високих

напруг. При запалюванні корони навколо дротів високовольтних ліній електропередач
оточуюче повітря сильно йонізується і з’являються шкідливі струми втрат. Щоб коронний

розряд не міг виникнути, дроти високовольтних ліній повинні мати достатньо великий

діаметр, тим більший, чим вища напруга лінії. По цій причині і в лабораторній практиці уся
проводка високої напруги (до рентгенівських установок і інших високовольтних пристроїв)

виконується за допомогою труб достатньо великого діаметру.
Блискавка. Блискавка є гігантською електричною іскрою. Блискавки виникають або

між хмарами, або між хмарою і землею. Сила струму у блискавці величезна і коливається від
10 до 1000 кА, а напруга між хмарою і землею перед виникненням блискавки досягає

9
10 − 10 В. Тривалість окремого розряду блискавки дуже мала, порядку мікросекунди.
8
Тому загальний заряд, який переноситься окремою блискавкою, як правило невеликий
(0,1 − 10 Кл).

Дуже часто блискавка представляє собою ряд іскрових розрядів, які слідують один

за одним по одному шляху (кратні блискавки). Число таких розрядів може сягати декількох
десятків, а загальна тривалість блискавки – 1 с.