Page 21 - 6359

в регіоні. Особливо важливим є те, що в ході цього процесу
формуються нові інтереси, частина яких, які формулюються,
наприклад, як «європейський вимір», вже проникає в навчальні
плани і програми вищої освіти. Саме тому все гостріше
відчуваються потреби в тому, щоб підвищувати:
● інформованість і прозорість, які дозволили б оцінювати
навчальні можливості вузів і їхню відповідність вимогам
зацікавлених сторін;
● конвергентність і сумісність навчальних планів, особливо
з погляду вертикальної мобільності;
●захист інтересів учнів, громадян і фірм визнанням,
якісною оцінкою та координуючою акредитацією, будь то на
європейських або транснаціональних рівнях;
● число грантів і стипендій, які б надавалися за
бенефіціаріями через адміністративні межі.
Значне просування ідеї європейського освітнього простору
забезпечила Лісабонська конвенція. В ній дані визначення
найважливіших понять: доступу до вищої освіти, оцінки вузів,
програм і різних кваліфікацій. Визначено основні принципи
оцінки і визнання кваліфікацій, визнання періодів навчання.
Розроблено механізм реалізації Конвенції.
Формування європейського освітнього простору в 1999р.
зафіксувала Болонська декларація, з якої і почалася епоха
глибоких і масштабних перетворень національних систем освіти
в Європі. Синхронізовані реформи в 29 країнах, розраховані до
2010р., одержали назву Болонського процесу.
Основними цілями Болонського процесу є:
● побудова Європейської зони вищої освіти як передумови
розвитку мобільності громадян з можливістю їхнього
працевлаштування;
● наближення освіти до ринку праці і підготовка людини,
яка буде жити в єдиній Європі;

21