Page 11 - 6303

У кінці 90-х років у класичній едитології виникла
криза. Відбулося це внаслідок широкого
впровадження персональних комп'ютерів у щоденне
життя суспільства. ЗМІ.
Почали в повному обсязі здійснювати
комп'ютеризоване редагування і верстання видань за
допомогою ПС. Криза розвинулася в двох аспектах
— теоретичному й практичному. Теоретична криза
виражалась у неспроможності класичної едитології
пояснити можливість контролю дотримання норм у
повідомленнях за допомогою комп'ютерів і в
частковому чи повному запереченні автоматизації
редагування. Практична криза виражалася в тому,
що редактори - «классики», навчені традиційної
(металевої) технології готування видань, часто не
могли оволодіти новою комп'ютерною технологією,
а тому несвідомо чинили спротив її впровадженню у
виробництво.
комп'ютерне Хоча етап комп'ютерного редагування почався в 90-х
редагування роках XX ст., його передвісники з'явилися значно
(90-ті роки раніше. Ще в кінці 50-х — на початку 60-х років
XX ст. — початок російські вчені вперше висловили думку про те, що
XXI ст.). редагування можна автоматизувати. Пізніше (в 60 –
80-х роках) у рамках досліджень у галузі
комп'ютерної лінгвістики було розроблено
програми, що давали змогу автоматизувати деякі
процеси редагування. Із кінця 80-х років у ЗМІ за
допомогою комп'ютерів почали здійснювати
автоматичний контроль орфографічної правильності
тексту, контроль складності, контроль стилістичних
характеристик лексики, частковий контроль
синтаксису й пунктуації, автоматичне виправлення
(в режимі діалогу) орфографічних помилок.

Становлення редагування в Україні
№ Роки, періоди Дослідники Досягнення та праці
1 1574 р. І. Федоров Заміняв у канонічних текстах малозрозумілі слова
на зрозуміліші, виконував одне з основних
завдань редагування – адаптацію тексту. Його
відома праця «Апостол», 1574р.
2 XVII — XVIII І. Галятовський Трактат «Наука, елбо способ зложення казання».
ст. Підручник «Риторика»; інші підручники з
Ф. Прокопович — риторики написали М. Довгалевський та Г.
професор Києво- Сковорода (на жаль, робота останнього до нас не
Могилянської дійшла).
академії
3 XIX ст. О. Потебня Відкрив теорію значень слова.
П. Куліш Досконало знав українську мову, проте
редакторська манера відрізнялася
суб’єктивізмом.
4 кінець XIX ст. І. Франко Сформулював вимоги до видань дитячої та
− початок XX шкільної літератури, наукових та художніх
ст. творів, перекладів зарубіжної класики
українською мовою.

13