Page 25 - 6300

(аудіовізуальні канали); засоби масового впливу (ЗМВ) – кіно, театр, цирк, всі
видовищні вистави, художня література та власне технічні засоби – телефон,

телетайп, телеграф і т.д.
Отже, засоби соціальної комунікації можна розглядати як інструменти, за

допомогою яких процес комунікації стає можливим, тобто знаки, мови, коди,
матеріальні носії повідомлень, технічні засоби.

Важливо те, що комунікаційні канали забезпечують рух не смислів, а

тільки матеріальне перевтілення повідомлень, яке виражає смисловий зміст.

Причому рух відбувається у фізичному (геометричному) просторі і

астрономічному часі, а комунікаційна діяльність відбувається за допомогою

руху смислів у соціальному просторі і результатом цієї діяльності є

розповсюдження освіти; формування суспільних поглядів, думок; рекламні

плакати, зміст яких дійшов до одержувача реклами; і мітинги, за допомогою

яких передається інформація від його організаторів до учасників; і

відеофільми, які передають глядачам від його створювача певний комплекс

знань та ін.

Комунікаційна діяльність – діяльність духовна, проте для її реалізації

потрібні матеріально-технічні засоби, ними і виступають комунікаційні канали.

Отже, комунікаційні канали – матеріальна сторона соціальної комунікації.

Розвиток людства супроводжувався збільшенням кількості комунікаційних

каналів. Розрізняють природні комунікаційні канали, які використовують

народжені, природні, властиві людині засоби для передачі смислових

повідомлень у фізичному просторі, вони виникають у сфері полісенсорної

взаємодії людини з іншими людьми і з навколишнім світом за участі різних

органів чуттів (зору, слуху, хеморецепції (нюх та смак), шкіро - тактильної

рецепції та ін.), тобто аудільні, візуальні, хемо - тощо та штучні канали –

технічні (телефон, телеграф, радіо, друковані видання, електронні канали). Під

час антропогенезу природні канали доповнювались штучними каналами, які

були спеціально створені людством.