Page 30 - 6300

Так виникло фонетичне (звукове письмо) засноване не на смислі, а
звучанні слів. Створення алфавіту, який передає окремі звуки за допомогою

знаків (літер) для приголосних і голосних, це важливий крок в історії розвитку
письма.

Розвиток писемної комунікації потребував винаходу зручних та дешевих
матеріальних носіїв інформації. Єгипетський папірус був дорогим та

недовговічним. У 3 ст. до н. е. його замінив пергамент, який мав багато переваг

і був міцним, легко згинався й різався, писати на ньому можна було з обох

боків аркушів. Однак пергамент був надто дорогим і для виготовлення одного

кодексу середніх розмірів використовували десятки телячих, козлиних чи

овечих шкур. Загальновідомим фактором винаходу технології виробництва

паперу є рецепт, запропонований китайським ремісником Цай Лунем у 105 р.

н.е.

Перші спроби друкування було здійснено у Стародавньому Китаї – у

VIII-IX ст. тут почали застосовувати ксилографію – друк з дерев’яної форми. У

XI ст. почали використовувати набірні форми, які складалися спочатку з

глиняних, потім – з металевих літер - ієрогліфів.

Друга половина XV ст. характеризується вдосконаленням технологій

книгодрукування. Відкриваються типографії у Німеччині, Італії, Чехії,

Швейцарії, Франції, Польщі та ін. У XVI ст. замість дрібних майстерень

виникають великі друкарські мануфактури, зростають тиражі книг.

В Україні впровадження друкарства пов’язують з іменем І. Федорова, який

заснував у 1572 р. друкарню у Львові. Першою загальновизнаною українською

друкованою книгою вважається виданий І. Федоровим «Апостол» (1574 р.).

Однак щодо зародження українського книгодрукування, то нині спостерігається

розвиток іншої версії: є інформація, що в Україні, зокрема у Львові, друкарні

існували ще до І. Федорова. Так, у фонді василіанських монастирів

Центрального Державного Історичного архіву у Львові виявлено документи,

що в цьому місці друкарня заснована у 1460 р.