Page 16 - 6300

«комунікація» віддзеркалює дію технічних систем, що сприймають та
переробляють інформацію, то воно розглядається як ширше.

Для розуміння сутності комунікації важливою є думка Г. Я. Буша, згідно
з якою це поняття передбачає не тільки міжособистісне безпосереднє

спілкування людей, а й односторонню комунікацію людини із «сукупним
суб'єктом» — соціальної групою і соціумом у цілому (наприклад, через засоби

масової інформації, радіо, телебачення) та продуктами його діяльності

(насамперед, через літературні тексти, мистецькі твори, інші явища

матеріального й духовного світу), а також різні форми комунікації людини за

допомогою технічних пристроїв.

В. Ільганаєва вважає, що зміст терміна «комунікація» виникає з

буденного, природного слововживання як засобу зв’язку, шляху спілкування.

Тому комунікація є окремий випадок спілкування, міжсуб’єктний зв’язок, що

містить не лише джерело інформації, як процес її перетворення та передачі,

а одержання, сприйняття, виробництво нової інформації, зворотний зв’язок.

Зважаючи на те, що в поширених іноземних мовах (наприклад, англійська,

німецька) поняття «комунікація» та «спілкування» є синонімічними, і

враховуючи вплив західної термінології в сучасних умовах інтенсивного

розвитку інформаційних технологій, стає зрозумілим, чому більшість учених

останнім часом ототожнює ці поняття і надає перевагу поширенішому поняттю

«комунікація».

Поняття «комунікація» як науковий термін і галузь дослідження своїм

другим народженням зобов’язана XX століттю. Представники різних наук

трактують його по-різному. Це пов’язано зі складністю самого феномена

спілкування. Вивченням цього явища сьогодні займаються загальна і

соціальна психологія, соціологія, лінгвістика, етнографія, педагогіка, філософія.

Зокрема, в підручнику «Соціальна психологія» зазначено, що термін

«комунікація» в широкому тлумаченні означає спілкування. У вузькому

розумінні міжособистісна комунікація є складним процесом, під час якого