Page 127 - 6300

стародавній документ чи стародрук, потрібно провести комплекс історичних,
документознавчих та джерелознавчих досліджень, лексикографічний аналіз і

чимало інших дослідницьких процедур, щоб розшифрувати цю пам'ятку та з
високим ступенем достовірності встановити історію її походження, авторство й

події, що передували часу надходження цього експоната в музей.
Робота із формування музейних каталогів – це справжній творчий пошук,

породжений споконвічним прагненням людини «докопатися» до суті

унікальних і дивовижних предметів та об'єктів, що її оточують.

Систематична наукова каталогізація природних, історичних і мистецьких

старожитностей налічує понад два сторіччя. За цей період ученими-

музеєзнавцями накопичено величезну спадщину попередніх епох та набуто

значний досвід вивчення музейних експонатів. Комп'ютеризація музейних

фондів значно прискорила всі роботи з облікової документації й каталогізації.

На початку XXI ст. створено потужні електронні бази даних, які містять

інформацію про десятки мільйонів експонатів, музеї щорічно обмінюються

інформацією про нові знахідки та їх дослідження, щороку видають тисячі

нових наукових та науково - популярних каталогів, активно популяризують

науку й мистецтво.

У західних музеях відвідувачі з дослідницькою чи просто пізнавальною

метою використовують інвентаризаційні каталоги фондосховищ музею для

того, щоб за допомогою спеціальних комп'ютерних баз даних отримати

вичерпну текстову, графічно - обмірну та фотоілюстративну інформацію про

ту чи іншу пам'ятку незалежно від того, чи вона представлена в експозиційних

залах, чи зберігається у спеціальних закритих для відвідування фондосховищах.

В Україні також створена єдина інформаційна база даних Національного

музейного фонду. У ній міститься інформація про всі найвидатніші експонати

українських музеїв. Адже на завершальній стадії процесу каталогізації нової

визначної пам'ятки кожен український музей зобов'язаний за уніфікованою