Page 113 - 6300

основного профілю розробок первинні наукові колективи (кафедри,
лабораторії, відділи, інститути та ін.) поділяються на дві групи: перша –

профільні колективи, тобто ті, чия діяльність повністю вкладається в межі
комплексної наукової проблеми; друга – непрофільні, які крім даної проблеми

проводять свої основні дослідження й розробки в інших напрямах. Вивчення
організаційно - фірменної та авторської структури результативне, тому що

дозволяє визначити коло наукових шкіл та їх лідерів, перелік авторів, яких

найчастіше цитують та ін.

Хронологічна структура ДП та М - це співвідношення документів за

роком видання. Її вивчення результативне при встановленні рівня та швидкості

оновлення або старіння документів у документних системах.

ДП та М можна структурувати за будь-якими формальними ознаками

документних класифікацій, визначаючи співвідношення документів, що

відрізняються знаковою природою інформації, способом документування,

матеріальною конструкцією документів, призначеністю для сприйняття

інформації користувачем та ін. Так, останнім часом у ДП та М зростає питома

вага електронних документів, що свідчить про активне впровадження новітніх

інформаційних технологій у сферу документних комунікацій.

У документалістиці поширені інші ознаки структурування ДП: за рівнями

та спрямованістю функціонування відокремлюють вхідні, вихідні та внутрішні

потоки; за складністю напрямів ДП поділяють на два види: симплексний

(спрямований від одного створювача до одного користувача) та

мультиплексний (від кількох створювачів до одного або кількох користувачів).

Таким чином, ДП та М як системні об'єкти мають структуру, що

відображає концентрацію та розсіювання документів, їх кількісне зростання і

старіння залежно від конкретних ознак: належності документів конкретним

авторам, темам, місцю та року видання тощо. З появою нових наукових

напрямів, носіїв, засобів документування інформації та ін. інновацій, що

відбуваються в інфосфері, структура ДП та М змінюється. Наприклад, у