Page 318 - 6293

15.4. Управління ризиком у туристичній діяльності
Ризик-менеджмент — це система заходів щодо
виявлення, оцінки, профілактики та страхування ризиків і
включає стратегію і тактику управлінських дій
Особливістю туристичного ризику є його
мультиплікативність. Вона залежить від взаємопов'язаності
інших сфер, що тісно співпрацюють з туристичною
індустрією та посилюють позитивний ефект від туризму
завдяки дії механізму мультиплікатора [2, с. 310]. Проте,
зворотній бік мультиплікатора полягає в тому, що кожна
галузь має свою специфіку ризику і тому вносить свій
додатковий внесок у загальний рівень туристичного ризику.
Наприклад, транспортні підприємства ініціюють ризики
аварійності туристичних перевезень, колективні засоби
розміщення – сервісні ризики обслуговування, підприємства
індустрії розваг – вірогідність спричинення шкоди життю і
здоров'ю при експлуатації технічних пристроїв. При цьому на
всі підприємства туристично-рекреаційного комплексу
здійснюють вплив ризики, які з деякою долею умовності
можна визначити як універсальні, тобто що діють на будь-
який господарюючий суб'єкт незалежно від його галузевої
приналежності і організаційно-правової форми. Йдеться про
фінансових, інвестиційних, кадрових, інфляційних і інших
ризиках. У туристично-рекреаційному комплексі відбувається
накладення ризиків один на одного, їх тимчасове і просторове
розосередження. Структурування факторів ризику є
обов'язковим етапом управління туристичним ризиком. Для
туристичних підприємств набагато важливіше знати про ті
обставини, які стимулюють виникнення ризику, ніж мати
справу із вже реалізованим фактором ризику. Аналіз
інформації з розвитку українського та світового туризму
дозволяє систематизувати фактори ризику туристично-
рекреаційного комплексу шляхом об'єднання їх в 4 групи:
соціально-політичні, макроекономічні, науково-технічні та

317