Page 321 - 6293

менеджменту з цілями і контрольними показниками →
виявлення негативних відхилень → прийняття коригуючих
дій → вироблення рекомендацій щодо підвищення
ефективності управління ризиками [1, с. 80]. Головним
елементом туристичного ризик-менеджменту є розробка
механізму адаптації до ризиків. Адаптаційна підсистема
передбачає використання комплексу заходів, що охоплюють
усю сферу впливу туристичних ризиків. До них відносяться
різні методи і прийоми ризик- менеджменту та економічного
моделювання, що розробляються індивідуально в конкретній
господарській одиниці. Ці методи добре вивчені в діяльності
різних економічних систем (насамперед, виробничих) і їх у
цілому можна застосувати й в туристичному секторі. При
цьому в туристичній діяльності можуть використовуватися
методи, характерні тільки при управлінні ризиками
туристичних продуктів і непридатні в інших сферах. Одним з
таких методів є застосування тайм-лімітів з анулювання туру
зі встановленням відповідних штрафних санкцій. Цей
механізм використовується при управлінні ризиком відмови
клієнта від раніше заброньованого туру. Цей ризик для
туристичних підприємств становить загрози великих
фінансових втрат, оскільки масові відмови від уже
підтверджених турів, означають неможливість компенсації
фактичних витрат із формування та продажу турів. Усі
витрати, пов'язані з організацією замовленого клієнтом туру,
не відшкодовуються туристичній фірмі сторонніми
організаціями в регресійному порядку. У цій ситуації єдиним
способом мінімізації ризику анулювання туру є визначення
груп тимчасових періодів від дати ануляції до дати початку
туристичної поїздки і присвоєння кожної групи визначеного
штрафу. Розмір штрафу залежить не тільки від близькості
початку туру, а й від виду туристичного продукту, характеру
тарифу, виду транспорту і зони рекреації. У межах вказаного
методу визначається оптимальне співвідношення між трьома

320