Page 17 - 6292

пошуку шляхів боротьби з масованими німецькими повітряними
ударами, підводним німецьким флотом, а також висадки
союзників у Європі. Основою школи є дослідження моделей,
тобто форм подання реальності і операцій. Після створення

моделі роль змінних відіграють кількісні показники.
Особливого значення тут надають комп'ютерам.
Даний підхід до вивчення історії управління має ряд різних

напрямів. Наприклад, Д. М. Гвішіані розглядав не чотири, а п'ять
шкіл менеджменту:
1) класичну школу;
2) школу людських відносин;

3) емпіричну школу;
4) школу соціальних систем;
1
5) нову школу науки управління .
Класичну школу, за Гвішіані, можна асоціювати з школою
наукового управління, назва школи людських відносин говорить
саме за себе, емпірична школа є синтезом двох попередніх шкіл,

школу соціальних систем з певною часткою умовності можна
вважати аналогом адміністративної школи, а нову школу науки
управління нескладно зіставити зі школою науки управління.

Підхід до вивчення історії управління на основі виділення
різних шкіл дозволяє достатньо детально розкрити й
охарактеризувати історію управління як науку і навчальну
дисципліну. Проте він не дає повного уявлення про практичні

аспекти його виникнення і розвитку.
Інші дослідники, наприклад Е. А. Уткін, відносять
виникнення управління до п'ятого тисячоліття до н. е. і виділяють

в історії його розвитку п'ять періодів, початок яких пов'язано з
.
2
п'ятьма управлінськими революціями
1) Перша управлінська революція (релігійно
комерційна) тісно пов’язана з виникненням писемності. На
глиняних табличках, датованих третім тисячоліттям до н. е.,

записані дані про закони Древнього Шумера, що є чітким
документальним доказом існування там практики управління.
З огляду на те, що основною політичною і економічною

силою в суспільстві Стародавнього Шумера були релігійні діячі,

1
Гвишиани Д. М. Организация и управление. – М.: Наука, 1972. – С. 187 – 191.
2
Уткин Э. А. История менеджмента. – М.: Тандем: ЭКМОС, 1997. – С. 11–15.
17