Page 14 - 6292
P. 14

рівнями  управління  і  визначення  географічного  розташування.
            Завершальним  етапом  проектування  системи  управління  є
            встановлення  інформаційних  взаємозв'язків  між  елементами
            організації і розробка регламенту процесів, що відбуваються в її

            внутрішньому середовищі.
                   В  основі  побудови  раціональної  структури  організації
            лежить  застосування  визначальних  законів  управління  і

            організації, а також загальних і спеціальних принципів.
                   Доцільно  сказати  декілька  слів  про  основні  прикметні
            особливості адміністративного менеджменту.
                   В  адміністративному  менеджменті  основний  наголос

            робиться         на      дослідженні          управлінських           процесів,        які
            відбуваються  в  органах  державної  влади  і  державних
            підприємствах,  що  багато  в  чому  визначає  основні  риси,  які

            відрізняють  адміністративний  менеджмент  від  загальної  теорії  і
            практики управління:
                   1.     Переважне          застосування           лінійної       або      лінійно-

            функціональної систем управління.
                   2. Чітка ієрархія.
                   3.     Формалізований             спосіб       ухвалення          та     фіксації

            управлінських рішень.
                   4. Чітке розмежування посадових повноважень, закріплене у
            вигляді наказів і посадових інструкцій.
                   5. Розподіл влади (будь-яка, навіть дуже високопоставлена,

            посадова  особа  завжди  підконтрольна  іншій  особі  або
            вищестоящому органу управління).
                   Політичні,  економічні  і  соціальні  перетворення  80-

            90 рр. ХХ ст.  привели  до  суттєвих  змін  у  виробничій,
            комерційній  і  іншій  господарській  діяльності.  Раніше  в  системі
            управління  як  на  макро-,  так  і  на  мікроекономічному  рівнях
            основне  місце  займали  командно-адміністративні  методи

            управління.
                   За  сучасних  умов  будь-яка  організація,  не  залежно  від
            форми         власності,        цілей      і    сфери        діяльності,        повинна

            функціонувати  в  умовах  постійної  взаємодії  двох  взаємно
            протилежних  факторів  –  зовнішнього  і  внутрішнього
            середовища.

                   У  зовнішньому  середовищі  головне  для  організації  –  це
            ринок і закони, які його регулюють. Тому велика частка взаємодії



                                                        14
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19