Page 133 - 6292

– матеріальність, помітність;
– спроможність піддаватись перевірці;
– ретельне формулювання, обміркованість, логіка і точність.
Письмові комунікації використовують, насамперед, за

потреби найточніше передати зміст складної та великої
інформації.
3) Невербальна комунікація – це обмін інформацією без

використання слів (натомість застосовуються різні символи).
Функціями невербальної комунікації є: доповнення й заміна
мови; відображення емоційного стану партнерів по
комунікаційному процесу.

Класифікація невербальних засобів комунікації наведена в
табл. 4.1.
Таблиця 4.1 – Класифікація невербальних засобів комунікації

Основні
системи
невербальних Елементи системи
засобів

комунікації
1. Рухи частин
Жести, міміка, вираз обличчя, посмішки,
тіла (“мова
доторкання, пози
тіла”)
Інтонації, діапазон голосу, прискорення
2. Мова
або уповільнення мови

Просторові форми організації спілкування:
наближеність до співрозмовника,
3. Простір
розстановка меблів, розміри й

розташування
Завчасний прихід, точний початок
4. Час
комунікації, запізнення

Погляди (частота, тривалість, уникнення
5. Рух очей
погляду)
Залежно від статусу (санкціоновані чи несанкціоновані

вищим керівництвом) розрізняють формальні та неформальні
комунікації.
Формальні комунікації – наслідок ієрархії влади в
організації, відповідають прямому ланцюгу команд і є частиною

комунікацій, необхідних для виконання певної роботи в
організації.

133