Page 132 - 6292

Безумовно, наявність зворотного зв’язку збільшує
тривалість комунікації, ускладнює процес, але підвищує його
ефективність, забезпечує впевненість у правильності
інтерпретації концепції комунікації.

2 Міжособові та організаційні комунікації
Процес комунікації стосується взаємодії між людьми

взагалі. Для характеристики процесів комунікації між двома та
більше особами застосовують термін “міжособові комунікації”.
В організації працівники грають певні ролі, діють в умовах
ієрархії влади. Це вносить суттєві зміни в характер комунікацій,

ускладнює їх. Тому для позначення процесів комунікації у межах
організації використовують поняття “організаційні комунікації”.
Вирізняють три основні методи міжособових

комунікацій:
1) усна комунікація;
2) письмова комунікація;

3) невербальна комунікація.
1) Усна комунікація – найбільш поширений метод обміну
інформацією між людьми. До популярних форм усної комунікації

відносяться: промови, групові дискусії, телефонні розмови,
розповсюдження чуток тощо.
Переваги усної комунікації:
– швидкість обміну інформацією;

– хороший зворотній зв’язок завдяки безпосередньому
контакту (можливість поставити запитання, уточнити
повідомлення, виявити згоду чи незгоду тощо);

– простота здійснення комунікації.
Недоліки усної комунікації:
– використання для повідомлення неадекватних слів;
– можливість пропустити у повідомлені суттєві деталі;

– велика ймовірність забування почутої слухачем
інформації;
– викривлення повідомлення при його подальшій передачі.

2) Формами письмової комунікації виступають: накази;
розпорядження, листи, звіти та інші засоби комунікації, які
використовують письмові символи.

Переваги письмової комунікації:
– незмінність впродовж тривалого часу, може зберігатися;

132