Page 108 - 6292
P. 108

4.3 Обґрунтування рішень в умовах невизначеності
                   Теоретико-ігрові  методи.  У  більшості  випадків  для
            прийняття  управлінських  рішень  використовується  неповна  і
            неточна інформація, яка й утворює ситуацію невизначеності. Для

            обґрунтування рішень в умовах невизначеності використовують:
                   1) методи теорії статистичних рішень (ігри з природою);
                   2) методи теорії ігор.

                   Методи теорії статистичних рішень використовуються,
            коли       невизначеність           ситуації        обумовлена          об'єктивними
            обставинами, які невідомі або носять випадковий характер.
                   У  задачах  теорії  статистичних  рішень  вже  існує  оцінка

            реалізації  кожної  стратегії  для  кожного  стану  природи.  Проте
            зовсім невідомо, який із станів природи реально виникатиме. Для
            розв’язання  таких  задач  використовуються  наступні  критерії

            (Таблиця 3.1):
                   1.  Критерій песимізму (критерій Уолда). Згідно критерію
            песимізму  для  кожної  стратегії  існує  найгірший  з  можливих

            результатів.  Вибирається  при  цьому  така  стратегія,  яка
            забезпечує найкращий з найгірших результатів, тобто забезпечує
            максимальний  з  можливих  мінімальних  результатів.  Критерій

            песимізму  у  математично  формалізованому  виді  можна
            представити так: max ( min Rij ).
                   2.  Критерій  оптимізму.  У  відповідності  до  цього
            критерію,  для  кожної  стратегії  є  найкращий  з  можливих

            результатів.  За  допомогою  критерію  оптимізму  вибирається
            стратегія,  яка  забезпечує  максимальний  результат  з  числа
            максимально можливих: max ( max Rij ).

                   3.  Критерій  коефіцієнта  оптимізму  (критерій  Гурвіца).
            У  реальності,  особа  яка  приймає  рішення,  не  є  абсолютним
            песимістом  або  абсолютним  оптимістом.  Звичайно  вона
            знаходиться  десь  поміж  цими  крайніми  позиціями.  У

            відповідності до таких передбачень і використовується критерій
            коефіцієнта          оптимізму.          Для      математичної            формалізації

            коефіцієнта оптимізму до його формули вводиться коефіцієнт ,
            який характеризує (у долях одиниці) ступінь відчуття особою, яка
            приймає рішення, що вона є оптимістом. Вибирається при цьому

            стратегія, яка забезпечує: max[ ( max Rij ) + ( 1-  )( min Rij).





                                                       108
   103   104   105   106   107   108   109   110   111   112   113