Page 20 - 6288
P. 20

дослідження  заслуговують  на  істинну  науковість,  які  методи  можна  вважати

            надійними,  які  результати  –  достовірними)  стала  позитивною,  з  тенденцією  до

            опису та осмислення сформованих структур економічного знання, напрямів його

            еволюції, реальної практики наукової діяльності;

                            б) радикально розширилось предметне поле економічної методології,

            власне  методологічних  і  філософських  проблем  економічної  науки.  Вона  вже

            охоплює не лише теорію методу, що фокусує увагу на інструментальному аспекті

            наукової  діяльності,  а  й  епістемологічну  проблематику  (аналіз  економічного

            знання і пізнання), уявлення про економічну реальність;

                            в)    змінилося       сприйняття       економічної       науки      як     об’єкта

            методологічного аналізу. Образ науки як єдиного "дерева пізнання", що формує

            свої  нові  гілки-  напрями  на  твердому  стовбурі-основі  освоєних  раніше  істин,

            поступово замінився на нові уявлення, які відображають світ економічної науки

            плюралістичним,  а  саме  знання  –  обмеженим  і  фрагментарним.  Така

            трансформація  економічної  методології  відтворила  масштабні  тенденції,  що

            визначили в країнах Заходу інтелектуальний клімат останньої третини XX ст.

                   Традиційний  погляд  на  методологічну  проблематику  зводить  її  до

            характеристики  предмета  й  методу  науки.  Але  сьогодні  все  частіше

            обґрунтовуються нові підходи до системи методології науки. І хоча парадигму й

            надалі  вважають  ядром  науково-дослідницької  програми,  головною  одиницею

            аналізу наукових знань, окремі вчені виходять з припущення, що в одній науковій

            дисципліні можуть співіснувати різні конкуруючі між собою теорії. Тобто одні й

            ті самі факти, що належать до однієї предметної галузі, можуть отримувати різні

            теоретичні  пояснення,  які  однаково  претендують  на  істинність  і  визнаються  як

            наукові.  Методологія  все  більше  виявляє  інтерес  до  змісту  наукового  знання.

            Змінюється  і  роль  методолога,  який  перебирає  на  себе  роль  дослідника.  Якщо

            раніше  філософія  науки  озброювала  його  своєрідним  кодексом  поведінки

            вченого, за допомогою якого він робив висновок про те, чи варто теорію вважати

            науковою, то сьогодні та ж філософія науки надала йому інструментарій аналізу

            наукових знань.

                   Сьогодні  припускається,  що  соціальне  середовище,  а  не  беззастережне


                                                             20
   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25