Page 21 - 6288

служіння абстрактній істині, найбільшою мірою впливає на мотивацію наукових

працівників, яка диктує їх поведінку на всіх етапах наукового процесу. Йдеться

про вибір модних методик дослідження, що можуть бути застосовані при

написанні дисертацій, прагнення до належного рівня математизації за умови

обґрунтування результатів, презентації роботи на престижних конференціях,

забезпечення необхідної кількості публікацій переважно в журналах з високим

рейтингом цитування тощо. У цій сфері також діють певні соціальні "фільтри",

які зумовлюють сприйняття проблемної ситуації прикладним дослідником і

замовником. Сприйняття замовником спричинене його цілями (політичними

установками), а дослідником – його системно-практичною онтологією (теорією

буття), що концептуалізує проблемну ситуацію на основі його професійних знань

та досвід.

"Фільтр" ціннісних установок посідає особливе місце у механізмі

функціонування прикладного знання як поля потенційного ціннісного (етичного)

конфлікту між замовником та вченим-виконавцем.

Попри дискусійність питань, пов’язаних із нормативністю методологічного

знання, методологи всіх напрямів визнають важливість такого нормативного

начала, як етика дискусії. Оскільки в середовищі учених існують професійні,

ідейні, теоретичні, методологічні розбіжності, а труднощі спілкування між

прибічниками різних наукових парадигм мають достатньо глибоке коріння,

проблема взаєморозуміння і професійного спілкування всередині наукової

спільноти стає однією з головних у функціонуванні науки. Тому поширення і

культивування принципів етики дискусії виходить у ранг пріоритетних завдань

сучасної наукової методології. Йдеться про прості, але не завжди помітні на

практиці правила поведінки (не обманюй; будь уважним до співрозмовника;

поважай опонента; співпрацюй; не підвищуй голосу; не заважай висловлюватися

іншим; сприймай альтернативні погляди; пояснюй свою позицію, коли про це

просять; не застосовуй насильства або таємної змови задля підсилення своїх ідей

і т. п.).

Отже, розвиток методології – один із шляхів розвитку науки в цілому. Будь-

яке наукове відкриття має не тільки предметний, а й методологічний зміст, бо

21