Page 25 - 6288

зумовлюють практичну діяльність людей, які ґрунтуються на об’єднанні та

роз’єднанні.

Логічні методи ґрунтуються на положеннях формальної логіки. Формальна

логіка – це наука про закони і форми правильного мислення. Міркуванням

людини надається логічна форма і вони будуються відповідно до логічних

законів. При застосуванні логічних методів спираються на:

– закон тотожності: у процесі певного міркування будь-які поняття і

судження мають бути тотожними самі собі, підміна понять є недопустимою;

– закон несуперечності: неможливо водночас що-небудь твердити і

заперечувати стосовно однієї і тієї ж ознаки (характеристики) конкретного

предмета;

– закон виключеного третього: із двох суджень, що суперечать один

одному, одне істинне, друге хибне, третього не дано;

– закон достатньої підстави: будь-яка істинна думка має достатню

підставу, висловлюючи істинну думку, ми повинні обґрунтувати її істинність.

Індукція в широкому значенні означає форму мислення, за допомогою якої

думка формулює яке-небудь загальне правило, загальне положення. властиве всім

одиничним предметам даного класу, загальний висновок про ознаки множини

елементів робиться на підставі вивчення цих ознак у частини елементів цієї

множини. Дедукція – перехід у процесі пізнання від загального до часткового й

одиничного, тобто спочатку вивчається стан об’єкта в цілому, а вже потім його

складових елементів.

Метод спостереження – спосіб пізнання об’єктивності світу, що ґрунтується

на безпосередньому сприйнятті предметів та явищ за допомогою органів чуття без

будь-якого втручання в процес з боку дослідника. У той же час при експерименті

– одній із форм людської практики, під час якої піддається перевірці істинність

висунутих гіпотез або виявляються закономірності об’єктивного світу – дослідник

втручається в досліджуваний процес з метою пізнання. при експерименті одні

умови досліду ізолюються, інші виключаються, а треті посилюються або

послаблюються.

Під якісним аналізом розуміють певну сукупність теорій, методів і видів

25