Page 89 - 6285

1. Вибір теми завдання. Автор завдання обирає теми й типи за-
питань, виходячи з того, наявність яких саме знань він хоче пе-
ревірити і наскільки глибоко. Це можуть бути прості запитання на
розуміння теми чи завдання, пов'язані з розумінням низки понять і
дій.

2. Вибір форми завдання. Автор обирає форму, що найкраще під-
ходить для створення завдання на обрану тему. Перш за все він
розглядає можливість застосування стандартних форм. Наприклад,
для запитання на розуміння теми добре підходять форми вибір
однієї відповіді з двох наданих або погодження чи непо-годження
із твердженням. Для глибшої перевірки знань можна застосувати
форму множинний вибір правильної відповіді. Завдання на
встановлення послідовності елементів добре підходять для
встановлення рівня знань технологічних процесів.

Крім стандартних тестових форм автор може задіяти спе-
ціальні тестові форми, які допускають використання задач з
отриманням формульних розв'язків.

Автор також може розробити творчі завдання. Наприклад,
запропонувати студенту створити веб-сторінку або виконати
вправу, в якій достатньо великий текстовий матеріал містить
низку пропущених місць. Студент заповнює пропуски за влас-
ним розумінням матеріалу. Автор може об'єднати кілька прос-
тих підпитань до одного комплексного завдання.

3. Формулювання завдання. Автор розробляє текстову частину
завдання, відповідно до обраної форми. При цьому він має до-
тримуватись стислих й логічних форм висловлювання. Основне,
щоб студент чітко зрозумів, з якою формою він має справу та як
виконувати завдання. Наприклад, у завданнях вибір однієї прави-
льної відповіді обов'язково вказують, що правильне твердження
тільки одне. Цим студент позбавляється невизначеності при по-
шуку правильної відповіді. У завданнях установлення відповід-

ності вказують спосіб: перетягування об'єктів чи, скажімо, пере-
міщення стрілок.

4. Ілюстрування завдання. Автор задає розміщення елементів
завдання у відповідних вікнах обраної форми завдання. Напри-
клад, у завданнях із перетягуванням об'єктів він розбиває поле
форми так, щоб в одному місці були "комірки", а в другому –

89