Page 56 - 6285
P. 56

У традиційний спосіб студент отримує дозвіл на перехід до
            інших модулів за умови наявності достатнього рівня знань по-
            переднього модуля. Рішення про надання дозволу приймає ви-
            кладач  на  основі  результатів  трекінгу  (автоматичне  відстежен-
            ня  системою  управління навчанням  даних,  що  характеризують
            роботу студента з електронним навчальним матеріалом). Осно-
            вні  показники,  що  дають  підстави  для  переходу  до  вивчення
            матеріалу  наступного  модуля,  пов'язані  з  результатами  вико-
            нання  комп'ютерних  тестів,  контрольних  і  практичних  робіт.
            Разом  із  тим  викладач  може  зважати й  на  додаткову  інформа-
            цію трекінгу: скільки разів студент намагався пройти контроль
            знань до отримання позитивного результату, у відповідях на які
            запитання  він  частіше  припускався  помилок,  до  яких  гіпер-
            посилань він частіше звертався, скільки разів починав вивчен-ня
            модуля, який час на це витратив. Ця додаткова інформація дає
            можливість викладачу застосувати адаптивний принцип навчання
            [21],  тобто  організувати  навчальний  процес,  відповідно  до
            індивідуальних  можливостей  студента.  Студенти  мають  різні
            природні  здібності  до  навчання,  початкові  рівні  підготовки  та
            психофізичні  дані.  Тому  це  бажано  враховувати  при  вивченні
            навчального матеріалу підручника.

               Відомо  кілька  рівнів  індивідуальної  адаптивності  навчання.
            Адаптивність  першого  рівня  (найпростіша)  полягає  в  наданні
            студенту  можливості  вибору  найзручнішого  для  нього  темпу
            вивчення матеріалу. Більш високі рівні адаптивності пов'язують
            з  можливостями  призначення  індивідуального  порядку  вивчення
            студентом матеріалу підручника. Це треба взяти до уваги АВТОРУ,
            якщо він планує створити підручник з підвищеною адаптивністю.
            У такому підручнику одну й ту саму тему слід викладати в кількох
            варіантах – від простого до складного. Наприклад, у підручнику з
            природничих  наук  у  першому  варіанті  автор  подає  в  стислому
            вигляді  основні  положення  та  уявлення  за  темою  модуля,  що
            вивчається;  у  другому  варіанті  ця  тема  подається  в  більш
            розгорнутому  вигляді,  але  основна  увага  зосереджена  на
            експериментальних дослідженнях, а не теоретичних розрахунках; у
            третьому  варіанті  автор  розкриває  тему  з  усією  можливою  пов-
            нотою, подає додаткові відомості та ілюстрації. Можливість ре-






                                                                       56
   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61