Page 11 - 6283

логіка, етика, естетика, лінгвістика, літературознавство, мистецтвознавство,
генетика, кібернетика, медицина тощо.

Упродовж попередніх десятиліть педагогіка вищої школи як наука
розвивалася надто повільно. В Україні не було науково-дослідних інститутів,

які б досліджували проблеми педагогіки вищої школи. Лише у 90-х роках ХХ
століття в Україні відбулися певні зрушення: створені науково-дослідні

інститути педагогіки і психології професійної освіти, вищої школи;

започатковані періодичні видання, присвячені проблемам організації

навчально-виховного процесу у вищій школі; з'явилися ґрунтовні дослідження

А. М. Алексюка, В. І. Бондаря, В.М. Галузинського, М.Б. Євтуха, О.Г. Мороза

та ін. з педагогіки вищої школи.

3. Історичні аспекти розвитку педагогічної науки.

В історії розвитку педагогічної науки можна виділити три основні етапи її

становлення, виходячи із ступеня наукової розробленості педагогічних знань:

І етап, донауковий, тривав до XVII століття і характеризувався

накопиченням значного фонду емпіричного матеріалу у вигляді окремих

розрізнених педагогічних відомостей, які фіксувались у формі вірувань, правил,

вимог, традицій, звичаїв, обрядів, що складають нині основу народної

педагогіки; теоретичним осмисленням емпіричного навчально-виховного

досвіду у філософських трактатах; виникненням і закріпленням у користуванні

ряду педагогічних понять тощо;

ІІ етап, концептуальний, тривав від кінця XVII до початку ХХ століття і

характеризувався створенням окремих теоретичних концепцій виховання й

освіти при домінуючій ролі теорії навчання; накопиченням фактичного

матеріалу й досвіду педагогічної діяльності, які створили науково-теоретичне

підґрунтя для виявлення педагогічних закономірностей та подальшого

узагальнення й систематизації педагогічних знань; виділенням та

обґрунтуванням провідних компонентів науково-педагогічних знань. Проте не

11