Page 11 - 6283
P. 11

логіка,  етика,  естетика,  лінгвістика,  літературознавство,  мистецтвознавство,
               генетика, кібернетика, медицина тощо.


                     Упродовж  попередніх  десятиліть  педагогіка  вищої  школи  як  наука
               розвивалася  надто  повільно.  В  Україні  не  було  науково-дослідних  інститутів,


               які б досліджували проблеми педагогіки вищої школи. Лише у 90-х роках ХХ
               століття  в  Україні  відбулися  певні  зрушення:  створені  науково-дослідні


               інститути  педагогіки  і  психології  професійної  освіти,  вищої  школи;

               започатковані  періодичні  видання,  присвячені  проблемам  організації

               навчально-виховного процесу у вищій школі; з'явилися ґрунтовні дослідження

               А. М. Алексюка, В. І. Бондаря, В.М. Галузинського, М.Б. Євтуха, О.Г. Мороза

               та ін. з педагогіки вищої школи.





                     3. Історичні аспекти розвитку педагогічної науки.

                     В історії розвитку педагогічної науки можна виділити три основні етапи її

               становлення, виходячи із ступеня наукової розробленості педагогічних знань:

                     І  етап,  донауковий,  тривав  до  XVII  століття  і  характеризувався

               накопиченням  значного  фонду  емпіричного  матеріалу  у  вигляді  окремих

               розрізнених педагогічних відомостей, які фіксувались у формі вірувань, правил,

               вимог,  традицій,  звичаїв,  обрядів,  що  складають  нині  основу  народної

               педагогіки;  теоретичним  осмисленням  емпіричного  навчально-виховного

               досвіду у філософських трактатах; виникненням і закріпленням у користуванні

               ряду педагогічних понять тощо;

                     ІІ етап, концептуальний, тривав від кінця XVII до початку ХХ століття  і

               характеризувався  створенням  окремих  теоретичних  концепцій  виховання  й

               освіти  при  домінуючій  ролі  теорії  навчання;  накопиченням  фактичного

               матеріалу й досвіду  педагогічної діяльності, які створили науково-теоретичне

               підґрунтя  для  виявлення  педагогічних  закономірностей  та  подальшого

               узагальнення        й    систематизації       педагогічних        знань;     виділенням       та

               обґрунтуванням провідних компонентів науково-педагогічних знань. Проте не


                                                              11
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16