Page 28 - 6282
P. 28

9. Моделі вищої освіти.
                     10. Стратегії розвитку вищої освіти в Україні.
                     11. Дидактичні системи.
                     12. Інноваційні напрями сучасної дидактики.
                     13. Мотивація навчання у вищій школі.
                     14. Контроль та оцінка успішності студентів.
                     15. Інтерактивні методи навчання.
                     16. Сучасні інформаційні технології в освіті та навчанні.
                     17. Інтраіндивідуальна підструктура особистості: чуттєвий рівень пізнання й пам’ять.
                     18. Абстрактний рівень пізнання та увага.
                     19. Основи соціальної психології груп.
                     20. Закон України «Про освіту». Закон України «Про вищу освіту».



                                         ПЕДАГОГІЧНІ ЗАДАЧІ ТА СИТУАЦІЇ

                     1.  Аналіз  навчальних  посібників  свідчить  про  те,  що  в  багатьох  з  них  по-різному
               тлумачиться сутність процесу навчання.
                     Одна група дослідників вважає, що «навчання визначає спільну діяльність викладача і
               студентів,  коли  перші  передають  знання,  вміння  й  навички,  …  керують  процесом  їх
               засвоєння  (викладання),  а  другі  засвоюють  ці  знання,  вміння  та  навички  (учіння).
               Викладання й учіння – дві взаємопов’язані і взаємозумовлені сторони навчання».
                     Інші вважають, що «навчання – це сукупність послідовних дій викладача й керованих
               ним студентів, спрямованих на свідоме й міцне засвоєння системи знань, умінь та навичок,
               внаслідок  чого  відбувається  розвиток  пізнавальних  сил,  оволодіння  культурою  розумової
               праці».
                     Треті стверджують, що навчання – це «активна пізнавальна діяльність, у якій студенти
               під керівництвом викладача оволодівають знаннями, уміннями, навичками, розвивають свої
               пізнавальні сили й можливості, формують професійні погляди».
                     Порівняти  ці  визначення.  Яке  з  них  найточніше  відображає  суттєві  ознаки
               процесу навчання? Обґрунтувати свою думку.

                     2.  У  психолого-педагогічній  літературі  існують  різні  погляди  на визначення  процесу
               розвитку:
                     1) розвиток – це природні задатки людини, які у процесі життя людини виявляються і
               визначають можливості і якості її особистості;
                     2) розвиток – це якісні зміни властивостей і психічних процесів людини, що ведуть, з
               одного  боку,  до  вдосконалення  процесу  відображення  нею  навколишньої  дійсності,  а  з
               другого – до ускладнення й активізації її діяльності;
                     3)  розвиток  –  це  процес  прогресивних  послідовних  змін,  що  характеризуються
               переходом від нижчих до вищих форм та рівнів всієї життєдіяльності людини.
                     Яке  з  наведених  вище  визначень  Ви  вважаєте  найбільш  науково  обґрунтованим?
               Аргументувати свою точку зору.

                     3.  У 9-му класі на  уроці  хімії йде опитування з  теми  «Фосфор та його властивості».
               Вчитель дає завдання: розкрити властивості цього хімічного елементу.
                     -  Фосфор  –  слово  грецьке,  -  почав  свою  відповідь  учень.  –  У  перекладі  воно  означає
               «той,  що  несе  світло».  Властивість  фосфору  світитися  у  темряві  вважалася  людьми
               минулого великим дивом і довгий час залишалося непізнанною таємницею. Фосфор отримав
               назву  «холодний  вогонь»,  продавався  іноді  дорожче,  ніж  золото.  Дехто  вважав,  що  у




                                                               28
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33