Page 41 - 6231
P. 41

Для аналізу картерної оливи пробу відбирають, коли част-
                            ки зносу знаходяться в завислому стані (на прогрітому і пра-
                            цюючому агрегаті), через  отвір щупа за допомогою шприца.
                            Якщо пробу беруть з оливної магістралі, то необхідно попере-
                            дньо злити частину оливи (0,5-1л), а після відбору проби по-
                            вернути злиту частину в картер. Періодичність відбору проб
                            залежить від мети діагностування. Для контролю під час обка-
                            тування двигуна може бути взято кілька проб при переході з
                            одного режиму обкатування на іншій.
                                Принцип  безгальмівних  методів  заснований  на  викорис-
                            танні  як  навантаження  механічних  втрат  самого  двигуна.  У
                            багатьох випадках для підвищення вірогідності діагностуван-
                            ня застосовують довантаження двигуна, наприклад, способом
                            дроселювання відпрацьованих газів у випускному тракті.
                                Найпростіші методи безгальмівного навантаження - за не-
                            рівномірністю обертання колінчастого вала ДВЗ, у тому числі
                            метод навантаження внаслідок вимикання циліндрів. Останній
                            найбільше  застосований  у  засобах  діагностування  двигунів  і
                            системи електроустаткування легкових автомобілів.
                                Усе більшого поширення  набуває  динамічний метод оці-
                            нювання тягових характеристик двигунів за кутовим приско-
                            ренням колінчастого вала, який вимірюється в режимі вільно-
                            го  розгону  і  зупинки.  Його перевагами  є  простота,  невисока
                            вартість і низька трудомісткість діагностування.
                                Основним  показником  технічного  стану  деталей  ЦПГ
                            прийнято вважати витрату картерної оливи. Однак відсутність
                            достатньо точного експрес-методу визначення цього показни-
                            ка не завжди дає змогу об'єктивно оцінювати зношеність де-
                            талей. Відомі й інші методи оцінки загального технічного ста-
                            ну  деталей  ЦПГ.  До  них  належить,  наприклад,  вимірювання
                            тиску газів у картері, за допомогою водяних манометрів; кон-
                            центрації барвника бензину у картерній оливі тощо. Однак, з
                            їхньою  допомогою не можна визначати технічний стан кож-
                            ного циліндра окремо.
                                Найбільшого поширення набув метод визначення кількос-
                            ті  газів,  що  прориваються  в  картер,  і  характеризують  рівень
                            зношеності  деталей  ЦПГ.  Однак,  через  порівняно  високий
                                                           46
   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46