Page 40 - 6231

домішок, які потрапляють в оливу і ззовні, а також елементів,
що входять у паспортний склад оливи.
Концентрації заліза, алюмінію, кремнію, хрому, міді, сви-
нцю, олова й інших характерних елементів в оливі дають змо-
гу робити висновки про швидкість зношування деталей. За
концентрацією заліза в оливі, що відпрацювала, можна оціни-
ти швидкість зношування гільз циліндрів, шийок колінчастих
валів, поршневих кілець, за концентрацією алюмінію — про
швидкість зношування поршнів тощо.
Складники ґрунтового пилу (кварц, кальцій, оксиди алю-
мінію тощо) характеризують стан повітряного й оливного фі-
льтрів, а також стан і роботу оливоочисних пристроїв. Напри-
клад, погана робота повітроочисника, або порушення герме-
тичності повітряного тракту спричинює проникнення в цилін-
дри великої кількості абразивних часток, які зумовлюють різ-
ке зростання зносу деталей. За зміною вмісту елементів, що
входять у первісний комплекс оливних присадок (барій, фос-
фор, сірка, молібден), можна оцінювати придатність оливи.
Для кількісного визначення продуктів зносу у відпрацьо-
ваній оливі існує декілька методів: спектрального аналізу, ка-
лориметричні, індукційні, радіоактивні тощо. Практично най-
більший інтерес представляють перших три. Відрізняючись
високою інформативністю та універсальністю, метод спектра-
льного аналізу за характерним спектром, який можна спосте-
рігати під час спалювання проби оливи в зоні електричного
розряду (прямий метод), дає змогу оцінювати вміст в оливі
елементів зносу, сторонніх домішок, присадок. Спектри ре-
єструються фотографуванням (спектрографи), або за допомо-
гою фотоелементів (квантометри).
Для діагностування автомобільних двигунів застосовують
прямі методи спектрального аналізу. Найбільшого поширення
набув різновид його - метод обертового електроду. У цьому
методі верхнім електродом служить графітовий стрижень, а
нижнім - графітовий диск, що під час обертання захоплює
оливу зі спектральної ванночки і подає в зону електричного
розряду.

45