Page 25 - 6231

ТЕМА 2
ДІАГНОСТИЧНІ МОДЕЛІ, ПАРАМЕТРИ Й
НОРМАТИВИ. ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕХНІЧНОГО
СТАНУ АВТОМОБІЛЯ

2.1 Типи діагностичних моделей, їхня характеристика

Об'єкт діагнозу може бути в справному стані, якщо задо-
вольняє всі технічні вимоги, поставлені до нього в цей момент
часу. Справний стан і всі справні стани об'єкта діагнозу відо-
бражають його технічний стан. Отже, досягти мети діагности-
ка може тільки в результаті аналізу багатьох справних і не-
справних станів, у яких може бути об'єкт. Цей аналіз може бу-
ти виконаний теоретично в період розробки нового автомобі-
ля і його агрегатів або експериментально в період експлуатації
автомобіля. Проте, виконання такого експерименту в експлуа-
тації утруднене через велику кількість можливих станів об'єк-
та діагнозу або просто технічно неможливе для виконання. У
зв'язку цим потрібні спеціальні методи для теоретичного ана-
лізу багатьох можливих станів автомобіля в цілому або його
окремим частинам. Такі методи ґрунтуються на дослідженні
діагностичних моделей.
Діагностична модель – формалізований опис об'єкта, що
потрібний для вирішення завдань діагностування. Вибір мо-
делі залежить від деяких факторів: умов експлуатації, можли-
вих конструктивних виконань, ступеня вивченості цього об'є-
кта або її окремої системи, ступеня абстрагування від реальної
системи й ін.
За методами представлення взаємозв'язків між станом
об'єкта, його елементами і параметрами, діагностичні моделі
поділяють на такі види: безперервні, дискретні, спеціальні.
Вибір діагностичних моделей проводиться з обліком: спе-
цифіки об'єкта; умов використання; методів діагностування.
Діагностичні моделі визначають причинно-наслідкові
співвідношення між технічним станом об'єкта діагнозу (вхід-
ними й внутрішніми параметрами його структури) і їхніми
діагностичними сигналами (вихідними параметрами).
30