Page 84 - 6202

Завдяки спеціальним термінам є можливість у стислій та
економній формі давати розгорнуті визначення і характеристики
наукових фактів, понять, процесів, явищ.
Науковий термін – це не просто слово, а втілення сутності даного
явища. Добирати наукові терміни і визначення необхідно дуже уважно.
Не можна довільно змішувати в одному тексті різну термінологію,
пам’ятаючи, що кожна галузь науки має свою, притаманну тільки їй
термінологічну систему.

Не використовується також замість прийнятих у даній науці
термінів професійна лексика, тобто слова та вирази, поширені у
певному науковому середовищі, наприклад: «хвостовка» (індивідуальна
відомість для перездачі академічної заборгованості). Професіоналізми –
це не позначення наукових понять, а умовні, вищою мірою

диференційовані найменування реалій, які використовуються в
середовищі вузьких фахівців і зрозумілі тільки їм.
Фразеологія наукової роботи покликана, з одного боку, визначати
логічні зв'язки між частинами висловлювань (навести результати, як
показав аналіз, на підставі отриманих даних, підсумовуючи сказане,
звідси випливає, що ...), з іншого боку, позначати певні поняття, будучи,
по суті, термінами, наприклад: державне право, вільна економічна зона

та ін.).
На мовностилістичне оформлення роботи впливають
морфологічні особливості наукової мови. Насамперед слід відзначити
наявність великої кількості іменників із абстрактним значенням, а також
дієслівних іменників (дослідження, розгляд, вивчення і т. ін.).
У науковому тексті широко представлені відносні прикметники,

оскільки саме вони на відміну від якісних дають змогу з максимальною
точністю вказувати достатні та потрібні ознаки понять.
Як відомо, не можна утворювати форми ступенів порівняння
відносних прикметників. Тому у тексті МР, використовуючи якісні
прикметники, перевагу віддають аналітичним формам вищого та
найвищого ступенів.
Особливістю мови МР є також відсутність експресії (сила

вираження вияву яких-небудь почуттів, переживань; виразність).
Звідси домінуюча форма оцінки – констатація ознак, притаманних
слову, яке визначають. Тому більшість прикметників є тут частинами
термінологічних виразів. Так, правильно буде прикметник «наступні»
замінити займенником «такі», котрий всюди підкреслює послідовність
перерахування особливостей і прикмет.

Дієслово і дієслівні форми несуть у тексті особливе інформаційне
навантаження, вони служать для окреслення постійної ознаки
предмета, використовуються при описі дослідження, доведення тощо.

84