Page 80 - 6202

дуже важливою, якщо виникне необхідність повторно звернутися до
певних джерел, наприклад, щоб уточнити цитату.
Аналіз зібраного матеріалу передбачає його сортування і критичну
оцінку. Важливо дотримуватися певної техніки такого дослідження, яка
дозволяє досягнути економії часу та зусиль. Передусім потрібно
встановити наукову вартість кожної окремої позиції зібраної літератури
(не лише «універсальну», а швидше вартість щодо конкретної теми та
завдань роботи). Ця вартість визначає і порядок аналізу цієї літератури.

Одночасно, слід мати на увазі що новіші праці, як правило, є повнішими
і точнішими.
Вивчення літератури потрібно починати з праць, де проблема
відображається в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень.
Читання наукової праці обов’язково супроводжується записами, що дає

змогу краще запам’ятати зміст прочитаного та зрозуміти сутність праці,
що вивчається. Найкоротшою формою запису прочитаного є план –
послідовний перелік питань, які розглядаються в науковій праці. Інша
форма запису – анотація, яка являє собою стислий виклад змісту
наукової праці. На анотацію схоже резюме. Складнішою і
досконалішою формою записів є тези. Найдосконалішою формою
записів є конспект.

Окремо слід відзначити випадки, коли дослідження присвячене
поглядам або вченню якогось автора на основі вивчення відповідних
документів. Якщо це так, то аналізуючи матеріал, потрібно ділити його
на наступні три групи:
1. Джерела, тобто праці основного автора вашої роботи, його
сучасників, біографічні документи, і т. д; офіційні документи.

2. Дослідження, тобто праці написані на цю тему на основі джерел.
3. Допоміжна література (словники, довідники, енциклопедії).

Використання джерел
Звернення до праць інших авторів є універсальною практикою,
яка підтверджує, що нашу думку поділяють відомі та авторитетні
дослідники. Використання думок, фактів, сюжетів, викладених у працях
попередників, дозволяє помістити наукову роботу у контекст певної

наукової дискусії, пов’язати її із ширшими темами і сюжетами.
Таким чином можна продемонструвати, що нашу думку
поділяють відомі та авторитетні дослідники. Можна використати працю
відомого автора як приклад – такий підхід є особливо продуктивним,
коли порівнюємо дві і більше позиції. Нарешті, ми можемо

покритикувати тих авторів, з поглядами яких не погоджуємося.
Використовувати праці інших авторів можна шляхом цитування,
перефразовування, або узагальнення.

80