Page 87 - 6202
P. 87

Ясність  –  це  вміння  писати  доступно  і  дохідливо.  Особливо
               багато  неясностей  виникає  там,  де  автори  замість  точних  кількісних
               значень використовують слова і словосполучення з невизначеним або
               занадто узагальненим значенням.
                      Здебільшого  порушення  ясності  викладу  викликане  намаганням
               окремих авторів надати своїй праці уявної науковості. Звідси і зовсім
               непотрібна  науковоподібність,  коли  простим,  усім  добре  відомим
               предметам         дають       ускладнені         назви.      Причиною          неясності

               висловлювання може стати неправильне розташування слів у реченні.
                      Реалізація стислості мови означає вміння уникнути непотрібних
               повторів,  надмірної  деталізації.  Кожне  слово  і  вираз  служать  меті  –
               якомога  не  тільки  точніше,  але  й  стисліше  донести  сутність  справи.
               Тому  слова  і  словосполучення,  котрі  не  несуть  жодного  смислового

               навантаження, повинні бути повністю вилучені з тексту роботи.
                      Багатослів’я  (або  мовна  надмірність)  найчастіше  виявляється  у
               вживанні        зайвих       слів     (наприклад:        «...використовує          наявну
               літературу»). Щоб уникнути багатослів’я, треба передусім боротися з
               плеоназмами (вживанням однозначних слів), коли до тексту вводяться
               непотрібні  слова.  Вони  свідчать  не  тільки  про  мовну  недбалість  її
               автора,  а  й  часто  вказують  на  нечіткість  його  уявлення  про  предмет

               дослідження  або  на  те,  що  він  просто  не  розуміє  точного  сенсу  слів,
               узятих із чужої мови.
                      До  мовної  надмірності  слід  віднести  і  вживання  без  потреби
               чужомовних слів, які дублюють українські і тим самим невиправдано
               ускладнюють  вислів  (зокрема:  диверсифікація  –  різноманітність,
               детермінувати – визначати, апробація – перевірка і т.д.).

                      Неправильне  або  паралельне  використання  чужомовної  лексики
               призводить,  як  правило,  до  зайвих  повторів,  наприклад:  форсувати
               проведення дослідження прискореними темпами.
                      Окрім  лексичних  форм  багатослів’я  в  наукових  працях
               трапляються і стилістичні вади, серед яких переважають канцеляризми,
               що  засмічують  мову,  надаючи  їй  казенного  відтінку,  Особливо  часто
               канцеляризми  потрапляють  у  наукову  мову  через  недоречне

               використання  так  званих  прислівникових  сполук,  позбавляючи  її
               емоційності  і  стислості  (у  справі,  по  лінії,  за  рахунок,  в  частині).
               Наприклад,  «Він  захистив  кваліфікаційну  МР  за  рахунок  добре
               поставленого експерименту».

                     УВАГА!  Наводимо  нижче  вирази,  які  доцільно  використовувати

               для організації структури та змісту тексту  МР
               √ Для організації логічної структури:



                                                                                                       87
   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91   92