Page 28 - 6197

b s n  a 
0 l 
R   x  R  s 0 r  0 l x   s  0 r j  x .
0 0 l  j  j
a a a
r 0 0 l r 0 0 l j 1   r 0 0 l 
j 0 l 
Введемо такі позначення:
b s a
R  R  s 0 r ; s  0 l ; s  s  0 r j , j  1,n , j  . (1.30)
l
0 0 0 l a 0 l a j j a 0
r 0 0 l r 0 0 l r 0 0 l
Отже, у новому базисі задача лінійного програмування
набуде такого вигляду:
n
0 l 
R   x  R  s x    s x  j j ;
0 l
0
j 1
j 0 l

n

0 r 

a x  a x  x  b ;
r 0 0 l 0 r j j n 0 r 0 r
j 1 
j 0 l 
n

0 l 
r
a x  a x   x  b , i  1,m , i  ,
0 il ij j n i i 0
j 1 
j 0 l 
де коефіцієнти при відповідних змінних обчислюються за
формулами (1.28) – (1.30).
Аналіз отриманих формул (1.28) – (1.30) показує, що
коефіцієнти табл. 1.2 слід перерахувати, використовуючи
такий алгоритм:
Sp.1. Провідний елемент замінити інверсним до нього
значенням.
Sp.2. Елементи провідного рядка (крім провідного
елемента) поділити на провідний елемент.
Sp.3. Елементи провідного стовпчика (крім провідного
елемента) поділити на провідний елемент і частку взяти з
протилежним знаком.
Sp.4. Решту елементів, як це випливає із формул (1.28) –
(1.30), визначити за правилом прямокутника (рис. 1.2). Для

28