Page 32 - 6197

Слід відмітити, що при переході від однієї табл. (ітерації
обчислень) до другої кожна попередня табл. стає початковою
для наступної.
На початку наступної ітерації знову аналізуємо індексний
0
рядок. Видно, що s  1 0 , а s  . Це означає, що перший
1 2
стовпець є індексним (l  1). Як і раніше обчислюємо
0
b
відношення i для додатних значень a . Маємо
a 0 il
0 il
b  4 
i
  ; 20 . Вибираємо найменше із них значення

a  3 
0 il
b 4
2
2
 , тобто r  .
a 3 0
21
Таким чином, змінна x стає базисною, а x виводимо із
1 4
базису. Будуємо таблицю для наступної ітерації (табл. 1.3) і
здійснюємо обчислення за наведеним вище алгоритмом.
4
Аналіз отриманого індексного рядка показує, що s    і
0
1
3
1
s    0. Це означає кінець обчислень. У результаті
2
3
отримали такий результат розв’язування задачі лінійного
4 10 16
*
*
*
R x
програмування: x  , x  і     .
1 2
3 3 3
Процес розв’язання задачі графічним методом зображено
на рис. 1.3.
Оскільки розв’язується задача мінімізації, то при
переміщенні лінії рівня у протилежну сторону напрямку
градієнта цільової функції потрапляємо у крайню точку, у
якій цільова функція приймає найменше значення і при цьому
виконуються всі обмеження на змінні x і x .
1 2

32