Page 191 - 6197
P. 191

можна     звести    до    розв’язання     послідовності    задач
                            квадратичного прогрмування.




                                3.6 Геометричне програмування
                                Методами  геометричного  програмування  розв’язують
                            задачі,  в  яких  як  цільова  функція,  так  і  обмеження  мають
                            такий вигляд:
                                                          m    n
                                                  f    x   c j  x  kj              (3.74)
                                                                   k
                                                          j 1  k 1
                                Допускається,  що  всі  c   строго  додатні  числа,  а  степінь
                                                         j
                                не обмежена у знакові. Оскільки степінь   може мати як
                              kj                                             kj
                                                               0
                            знак  «+»,  так  і  знак  «-»,  а  c  ,  то  функція  (3.74)  носить
                                                            j
                            назву позінома.
                                Будемо      розглядати     такі    задачі     геометричного
                            програмування, в яких відсутні обмеження, і змінні  x ,  k  1,n
                                                                                   k
                            набувають  строго  додатних  значень.  Отже,  розглядається
                            задача
                                                             m     n
                                                min : R    x    c j  x k  kj  .            (3.75)
                                                             j 1  k 1
                                Перші  часткові  похідні  за  змінними  x ,  k   1,n   у  точці
                                                                          k
                            мінімуму повинні набути значення нуль
                                                    R   x
                                                            0 ,  k   1,n .
                                                      x 
                                                       k
                                Враховуючи значення    x  і те, що c  , маємо
                                                                           0
                                                        R
                                                                        j
                                                 R   x  m   kj  n  
                                                          c       x  kj  .
                                                   x        j  x     k
                                                    k    j 1   k  k  1 
                                                           191
   186   187   188   189   190   191   192   193   194   195   196