Page 186 - 6183

одночасно осадження і роздачу, а діюча сила спрямована під кутом до
напрямку деформації δ (рис. 6.12 е).

Витяжка дозволяє подовжувати важелі, тяги, стрижні за рахунок
місцевого звуження поперечного перерізу на неробочих ділянках (рис. 6.12

г). Витяжку проводять при місцевому нагріванні до температури 820...850 °С.
Накатка (рис. 6.12 ж) застосовується для збільшення зовнішніх або

зменшення внутрішніх розмірів за рахунок пластичного витиснення металу

на окремих ділянках робочої поверхні. Накатку застосовують для

відновлення розмірів посадочних поверхонь під підшипники кочення. Після

накатки міцність деталей знижується, тому що западини, утворені

накаточним інструментом, є концентраторами напружень. З метою

підвищення несучої здатності ділянок валів під підшипники, залиті

антифрикційним матеріалом, западини на останніх заливають бабітом.

В якості накаточного інструмента використовують зубчастий ролик,

виготовлений з інструментальної або шарикопідшипникової сталі,

загартованої до твердості 56...62 НRС. При накатці ролик встановлюється на

державці в супорті токарного верстата.

Правка (рис. 6.12 д) – один з найпоширеніших технологічних прийомів

усунення вигину, скручування, жолоблення і т.п. Правкою відновлюють

вали, шатуни, рами та інші деталі. Залежно від величини деформації і фізико-

хімічних властивостей матеріалу деталі правлять у гарячому і холодному

стані.

При холодній правці в результаті місцевого пластичного деформування

металу сильно змінюються його структура і фізико-механічні властивості,

причому має місце значна неоднорідність властивостей і розподілу

залишкових напружень по перерізу. У зв'язку з цим при правці необхідно

прагнути до одержання меншої локальної пластичної деформації, а також її

рівномірного розподілу в металі деталі.

Для вирівнювання внутрішніх напружень після правки деталь доцільно

піддати стабілізуючому нагріванню до температури, рівної 0,8Т від, де Т від –

182