Page 183 - 6183

пуансона, змащеного солідолом, або затисканням оправки між двома
половинами корпусної деталі (при розніманні корпусної деталі по отвору).

6.8 Відновлення деталей пластичним деформуванням

6.8.1 Загальні відомості

Відновлення деталей методом пластичної деформації (тиском)

ґрунтується на їх здатності змінювати форму і розміри в наслідок

пластичного перерозподілу металу без руйнування деталі.

При цьому метал деталі з неробочих ділянок переміщається під дією

спрямованих зовнішніх навантажень на робочі ділянки, компенсуючи

зношування. Пластичним деформуванням відновлюють деталі в холодному і

гарячому стані. При гарячому деформуванні деталі нагрівають до

температури, що становить 40...60 % температури плавлення металу. У

цьому випадку відбувається міжкристалічна деформація, тобто пластичний

зсув цілих зерен металу по площинах ковзання. Нагрівання деталі приводить

до зміни структури металу (рекристалізації), внаслідок чого первинні фізико-

механічні властивості деталі змінюються. Тому відповідальні деталі машин

після пластичного відновлення в гарячому стані необхідно піддавати

термічній обробці. При холодному деформуванні механізм його виникнення

носить досить складний характер, що пояснюється дислокаційними теоріями

(зсувами в кристалічних ґратах і заповненнями вакансій, що приводить до

пластичного переміщення металу). Однак у металі при цьому змінюються

фізикомеханічні властивості: знижується в'язкість, підвищується границя

текучості, збільшується твердість і локальна (місцева) крихкість.

У ремонтному виробництві методи пластичного деформування

використовуються для відновлення розмірів зношених деталей (роздача,

стиск, осадження, вдавлення, витяжка, накатка); усунення дефектів

геометричної форми (правка); поверхневого зміцнення деталей.

179