Page 106 - 6183

ρ – кут тертя в нарізному з'єднанні;
μ – коефіцієнт тертя на опорному торці гвинта або гайки;

D н – зовнішній діаметр опорного торця болта або гвинта;
D в – діаметр отвору під гвинт або болт.

Зусилля загвинчування у випадку, якщо з'єднання навантажене силою
Q і закріплена деталь не працює на зріз, визначається за формулою:

k  Q
Р  з . (4.19)
зат
f
де k з – коефіцієнт запасу (1,2...1,3);

f – к оефіцієнт тертя в стику.

Орієнтовно момент загвинчування можна визначити за

формулою:

3
М  1 , 0 d  . (4.20)
зат B
де d – зовнішній діаметр різі;

σ в – межа міцності матеріалу гвинта, болта, шпильки.

При складанні нарізних з'єднань повинна бути правильно призначена

послідовність загвинчування. Для виключення перекосів і викривлення

деталей слід затягувати спочатку середні гайки, потім середні справа, сусідні

зліва і т.д. до крайніх.

Для загвинчування болтів і гайок використовується ручний і

механізований інструмент. Гайкові ключі бувають розмірні і універсальні

розвідні, а також відкриті, накидні, торцеві і спеціальні.

Для забезпечення певного моменту затягування застосовують

динамометричні і граничні ключі.

При загвинчуванні гайку вставляють в головку 1 (рис. 4.3)

динамометричного ключа і ключ обертають за рукоятку 4. При цьому згин

стрижня ключа прямо пропорційний зусиллю, що прикладається до

рукоятки. Загвинчування припиняється у момент досягнення стрілкою 2

необхідної поділки шкали 3.

102