Page 105 - 6183

При складанні шпонкових з’єднань обох видів особливу увагу слід
приділити припасуванню шпонок по торцях і зазору по зовнішньому боці

шпонки. Оскільки бічні поверхні шпонок звичайно передають крутні
моменти від однієї деталі до другої, вони повинні бути встановлені за

потрібною посадкою, яка залежить від виду з’єднання. При неточній посадці
різко підвищується питомий тиск в шпонковому з’єднанні шпонки та

шпонкові пази зминаються. В шпонковому з’єднанні утворюється зазор, який

поступово збільшується, і це розбиває з’єднання.

4.5.3 Складання нарізних і нерухомих нероз’ємних з’єднань

Складання нарізних з’єднань. Нарізні з’єднання складають приблизно

25...30% від загальної кількості з’єднань деталей автомобілів. При складанні

нарізних з’єднань повинні бути виконані наступні вимоги:

- забезпечена співвісність осей болтів, шпильок, гвинтів і нарізних

отворів і необхідна щільність посадки в різі;

- відсутні перекошування торця гайки або головки болта відносно

поверхні спряженої деталі, оскільки перекошування є основною причиною

обриву гвинтів і шпильок;

- дотримуватися черги і постійності зусилля загвинчування групи гайок

(головка циліндрів і т.д.);

Вибір типу інструменту визначається конструктивними особливостями

сполучених деталей і величиною крутного моменту, який необхідний для

складання нарізного з’єднання.

Крутний момент, необхідний для загвинчування нарізного з’єднання,

визначається за формулою:

d сер  D 3  D 3 
М  Р  tg      H B . (4.18)
зат зат  2 2 
 2 3 D H  D B 
де Р зат – зусилля загвинчування;

d ср – середній діаметр різі;

α – кут підйому різі;

101