Page 91 - 6140

ΔН = (dΔНf (D) + cΔН f (C)) – (aΔН f (A) + bΔН f (B))
Наприклад, для взаємодії CO2 і NaOH
2NaOH(к)+ СО2(г) = Na2СO3(к)+ Н2О(р)
тепловий ефект можна розрахувати так:

 Н 0 . х . р   0 f (Na 2 CO 3 )   Н 0 f (H 2 O)]  0 f (NaOH)   Н 0 f (CO 2 ; )]
[( Н
[( Н
 Н 0 . х . р  [( 1129 ) 3 ,  ( 285 8 , )] [( 2 ( 426 ) 6 ,  ( 393 6 , )]  168 3 , кДж .

Ентропія. У природі всі процеси відбуваються так, що
при цьому система переходить з більш упорядкованого в менш
упорядкований стан. Наприклад, якщо з’єднати наповнений
газом посуд з вакуумним посудом, то через певний час газ
рівномірно заповнить обидва посуди. Для кількісної оцінки
відносної ймовірності двох станів системи або для оцінки
ступеня невпорядкованості, введено нову функцію – ентропію,
яка позначається S і вимірюється у Дж/моль∙К.
Для будь-якої замкнутої системи ентропія обов’язково
зростає. Перехід системи з більш упорядкованого в менш
упорядкований стан супроводжується збільшенням ентропії.
Чим більша ентропія, тим більш невпорядкована система.
Рівноважний стан характеризується максимальною
невпорядкованістю і найбільшим значенням ентропії.
Ентропія пов’язана з термодинамічною ймовірністю реалізації
даного стану системи рівнянням
S = kБlnω
де kБ – константа Больцмана; ω – термодинамічна ймовірність
або число можливих мікростанів, які можуть реалізуватись
для даного макростану системи.
Зрозуміло, що ентропія зростає при перетворенні
твердих речовин у рідину, рідини в газ, а також при
розчиненні речовин. У всіх цих випадках спостерігається
зменшення порядку в розташуванні частинок системи.

91