Page 94 - 6140
P. 94

p  =  101,3  кПа.  Таке  значення  енергії  Гіббса  називається
                                          
                                             0
           стандартною енергією Гіббса  G
                                               .
                                             f
           Зміна енергії Гіббса для хімічної реакції
                                  аА + bB = cC + dD
                                                                       
           дорівнює  різниці  між  сумою  енергій  Гіббса  утворення  G   0 f
           продуктів реакцій і сумою енергій Гіббса утворення вихідних
           речовин:
                                         0
                                                       0
                             0
                 0
                                                                   0
              ΔG х.р. = [(dΔG f (D) + cΔG f(C)] – [(a ΔG f(A) + b ΔG f(B)]
                          
                             0
           Отже, знаючи  G утворення речовин, можна розрахувати ΔG

                             f
           для будь-якої реакції.
                  Характер  зміни  енергії  Гіббса  дає  змогу  зробити
           висновки  про  принципову  можливість  або  неможливість
           реакції.
                  Умовою  принципової  можливості  перебігу  реакції  є
           значення  ΔG.  Якщо  ΔG  <  0, то  реакція може  відбуватися
           самовільно. Якщо ΔG >0, то перебіг реакції неможливий.
           При ΔG = 0 система перебуває в стані хімічної рівноваги.
           Зміна  параметрів  системи  (температури,  концентрації)
           спричинює зміну ΔG і впливає на можливість перебігу реакції.

                                     Хід роботи

                     15.1.  Визначення  теплоти  нейтралізації  хлориднох
           кислоти.
                     Заповніть       бюретку        розчином       кислоти
           концентрацією  0,05 моль/дм   3   та  налийте  10 см 3   розчину
           кислоти у внутрішній стакан калориметра. Кількість речовини
           (кислоти) в молях, що знаходиться у заданому об’ємі розчину:
           n (кислоти) = с (кислоти)  V(кислоти).
                                                 3
                                                         -4
                                       3
            n (кислоти) = 0,05 моль/дм  0,01 дм = 5 ·10  моль.
                     Виміряйте       температуру      розчину      кислоти
           термометром Т1 = …К і занесіть результат в табл. 15.1.
                                          94
   89   90   91   92   93   94   95   96   97   98   99