Page 17 - 6130

споживачів, так і виробників. Перший закон про товарні знаки був прийнятий 8
липня 1870 р. в Сполучених Штатах. Проте невдовзі після затвердження його
визнали недійсним, оскільки він був несумісним з американською конституцією.
Новий закон був прийнятий у США тільки 3 березня 1881 р..
Першим російським документом, який регламентував відбитки на товарах, став
Новоторговий устав 1667 р., підписаний царем Олексієм Михайловичем, в якому
згадувалося про їх обов’язкове проставлення на митниці як свідчення про оплату
податку. За пропозицією мануфактур-колегії у 1754 р. Єлизаветою Петрівною був
підписаний Указ про обов’язкове позначення товарів, „щоб їх можна було
відрізнити один від одного”, але тільки після виходу у 1830 р. закону, який детально
описував правила і способи проставлення відбитків, вони стали повсюдними. Згідно
із цим документом передбачалося кримінальне покарання за фальшиві відбитки.
Закон про реєстрацію товарних знаків Російської імперії вступив в силу у 1896 р..
Він регламентував, які назви, обриси, малюнки, емблеми, орнаменти, букви і цифри
можуть бути зареєстровані в якості торгової марки. В ті роки правом видачі
захисних свідоцтв на товарні знаки володів Департамент торгівлі і мануфактур.
Після Жовтневої революції також з’являлися законодавчі акти, які регламентували
використання товарних знаків. Серед них можна назвати Декрет Раднаркому від 5
серпня 1918 р. „Про податок на товарні знаки”, Постанову ВСНХ 1919 р. „Про
товарні знаки державних підприємств”, Декрет Раднаркому від 10 листопада 1922 р.
„Про товарні знаки” та ін.. Першим товарним знаком, зареєстрованим радянським
підприємством, став „Нарзан” (1923 р.) – марка мінеральної води, історія якої
почалася у 1864 р..
13 серпня 1875 р. в Англії був опублікований Акт про реєстрацію торгових
марок, який вступав у силу з нового, 1876 р.. Першим у світі зареєстрованим
товарним знаком став червоний трикутник – символ, який використовується з 1855
р. для позначення елю „Bass”. Через шість років після цієї події художник Едуард
Мане (Edouard Manet) зобразив дві пляшки пива з червоним трикутником на своїй
відомій картині „Bar at Folies-Bergere” (рис. 1.6). Звичайно, це було зроблено не з
метою реклами (небагато людей могло побачити цю картину); справа в тому, що
пиво „Bass” було настільки поширеним в Англії та Франції, що його можна було
купити практично в будь-якому шинку чи трактирі.

Рис. 1.6. Пляшка пива „Bass” на картині Едуарда Мане „Бар у Фолі-
Бержер”, 1881-1882 рр.

16