Page 28 - 6101
P. 28

Для апроксимації  виміряні  осідання наведено в Табл. 2.2 ( див.  3-й рядок зверху) для  8-х
               робочих циклів. Варіант кожного завдання задається змінами осідань тільки у двох циклах : S 3
               =54,5+0,3 i    та  S 7 =54,5- 0,3 .i  Якщо  i    10, то зміна цих осідань становить  всього ±3 мм.

                         2.3. Визначення параметрів  гіпотетичної моделі, точності й частоти
               вимірювання осідань.
                     Як відомо, будь-які геодезичні роботи починають з розрахунку необхідної точності вимірювань.
               Зокрема, це стосується й спостережень за осіданням споруд, що забезпечує раціонально виконувати
               геодезичні спостереження. Складність розрахунків полягає в тому, що до початку спостережень треба
               за формулою (2.1) правильно вибрати так звану гіпотетичну (передбачувану) математичну модель, за
               якою може відбуватися процес осідання даної споруди [4].
                        За визначеними параметрами розраховують кінцеве осідання  S поточні значення осідань  S  в
                                                                                 k                           t
               інтервалі  t   t   t  від початку спостережень до стабілізації осідального процесу. Для організації
                              k
                                  0
               нівелювання  контрольних  реперів  або  марок,  закладених  у  цоколі  зведеної  споруди,  необхідно
                                                        ,
               встановити  інтервали контролю  t  і  s  за якими визначається швидкість  осідання споруди, яка
               істотно  залежить  від  складу  ґрунту  (найменше  на  скельних  та  глинистих  і  більше  на  піщаних  та
               особливо на лесових (пористих) ґрунтах.
                     Швидкість визначається за приростами  s  і  t  згідно з формулою
                                                          s 
                                                     v     ,                                              (2.3)
                                                                                     t 
                звідки легко визначити відносну похибку швидкості осідання
                                                              2         2
                                                 m       m       m  
                                                  v        s        t
                                                                    .                                (2.4)
                                                  v      s      t  

                         Скориставшись принципом однакового впливу похибок двох складових процесу вимірювань,
               запишемо вирази для допустимих похибок вимірювання різниць осідання та часового інтервалу
                                                        m v  s         m v  t 
                                                  m         ;   m          ,                                                    (2.5)
                                                    s              t 
                                                                               v  2  v  2
                   m
               де   v   відносна похибка визначення швидкості осідання, яку переважно беруть рівною1/10, або 10
                   v
               % від значення швидкості осідання.
                     Часовий  інтервал  між  циклами  спостережень  може  призначатися  з  однаковою  різницею  t ,
                                                                                                     
               взявши  в  основу  розрахунку  постійну  зміну  осідання  між  циклами s   S k  /  , n де  n прийнята
               кількість рівноінтервальних циклів спостережень, наприклад, за чотирма річними циклами впродовж
               3 років величина n=12, коли при  S k    84 мм,  міжциклове осідання становитиме  s   7 мм. Потім
               методом інтерполяції обчислюють величини можливих осідань
                                                                                         S   S   i   , s                                                                     (2.6)
                                                        t i  0 t
               де  S   0   осідання  контрольного  репера  в  0-му  (початковому)  циклі  спостережень,  висотна
                     0 t
               позначка  якого  H   береться  вихідною  для  визначення  осідання  репера  за  відомою  залежністю
                                  0
                S   H   H   після  виконання  наступних  циклів  і=1,  2,  3….,п.  Для  уніфікації  цієї  формули  в
                  i    i    0
               практиці доцільно використовувати подвійну систему позначень  S    H    H  , де j - номер циклу.
                                                                                j i   j i   0
               Тоді часовий інтервал спостережень від початку до запланованого циклу можна визначити з формули
               (2.1) за  такою залежністю
                                                 ln( 1 S  / S  )  ln( 1  ) r   S
                                                  t     t  k          ;  r   t  .                                          (2.7)
                                                       k             k           S
                                                                                  k


                                                              28
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33