Page 28 - 6101

Для апроксимації виміряні осідання наведено в Табл. 2.2 ( див. 3-й рядок зверху) для 8-х
робочих циклів. Варіант кожного завдання задається змінами осідань тільки у двох циклах : S 3
=54,5+0,3 i та S 7 =54,5- 0,3 .i Якщо i 10, то зміна цих осідань становить всього ±3 мм.

2.3. Визначення параметрів гіпотетичної моделі, точності й частоти
вимірювання осідань.
Як відомо, будь-які геодезичні роботи починають з розрахунку необхідної точності вимірювань.
Зокрема, це стосується й спостережень за осіданням споруд, що забезпечує раціонально виконувати
геодезичні спостереження. Складність розрахунків полягає в тому, що до початку спостережень треба
за формулою (2.1) правильно вибрати так звану гіпотетичну (передбачувану) математичну модель, за
якою може відбуватися процес осідання даної споруди [4].
За визначеними параметрами розраховують кінцеве осідання S поточні значення осідань S в
k t
інтервалі t  t  t від початку спостережень до стабілізації осідального процесу. Для організації
k
0
нівелювання контрольних реперів або марок, закладених у цоколі зведеної споруди, необхідно
,
встановити інтервали контролю t і s за якими визначається швидкість осідання споруди, яка
істотно залежить від складу ґрунту (найменше на скельних та глинистих і більше на піщаних та
особливо на лесових (пористих) ґрунтах.
Швидкість визначається за приростами s і t згідно з формулою
s 
v  , (2.3)
t 
звідки легко визначити відносну похибку швидкості осідання
2 2
m  m   m 
v s t
      . (2.4)
v  s   t 

Скориставшись принципом однакового впливу похибок двох складових процесу вимірювань,
запишемо вирази для допустимих похибок вимірювання різниць осідання та часового інтервалу
m v s  m v t 
m  ; m  , (2.5)
s  t 
v 2 v 2
m
де v  відносна похибка визначення швидкості осідання, яку переважно беруть рівною1/10, або 10
v
% від значення швидкості осідання.
Часовий інтервал між циклами спостережень може призначатися з однаковою різницею t ,

взявши в основу розрахунку постійну зміну осідання між циклами s  S k / , n де n прийнята
кількість рівноінтервальних циклів спостережень, наприклад, за чотирма річними циклами впродовж
3 років величина n=12, коли при S k  84 мм, міжциклове осідання становитиме s  7 мм. Потім
методом інтерполяції обчислюють величини можливих осідань
S  S  i  , s  (2.6)
t i 0 t
де S  0  осідання контрольного репера в 0-му (початковому) циклі спостережень, висотна
0 t
позначка якого H береться вихідною для визначення осідання репера за відомою залежністю
0
 S  H  H після виконання наступних циклів і=1, 2, 3….,п. Для уніфікації цієї формули в
i i 0
практиці доцільно використовувати подвійну систему позначень S  H  H , де j - номер циклу.
j i j i 0
Тоді часовий інтервал спостережень від початку до запланованого циклу можна визначити з формули
(2.1) за такою залежністю
ln( 1 S / S ) ln( 1 ) r S
t   t k   ; r  t . (2.7)
k k S
k

28