Page 24 - 6101

І, нарешті, про застосування традиційних способів оптичної, лазерної і механічної вертика-
лей. Для їхньої реалізації наземні опорні пункти ЗГМ необхідно розташувати поруч з цокольною
частиною споруди або на стіні 1-го поверху з умовою максимального наближення вертикалі ( 0,5-0,7
м) до стін споруди, щоби зменшити довжину навісної консолі з координатною палеткою або іншим
приймальним пристроєм. І це пов’язано з необхідністю доступу до них геодезичного персоналу на
МГ. Крім того, не слід розташовувати ці пункти на південній стороні будинку, де можливі рефрак-
ційні спотворення візирної або лазерної вертикалі внаслідок сонячного нагрівання його стіни.
Наземні опорні пункти доцільно обирати на головній осі споруди і закріплювати їх на метале-
вих консолях, вбетонованих в отвори між цоколем та стіною. Пункти переносять на плиту консолі з
точок закріплення головної осі споруди та закріплюють отвором діаметром 16 мм для установлення
та закріплення приладів вертикального проеціювання.
На МГ аналогічну консоль з отвором для координатної палетки або надирного ПВП розміщу-
ють на надійній металевій рамі з огородженням (рис. 1.10), яку приварюють до закладних плити

перекриття. Перекіс палетки відносно осей споруди не має перевищувати ,1 що вимагає наближеного
розмічування головної осі в зоні робіт чи вибору на місцевості належного орієнтира на продовженні
головної осі споруди.

Рисунок 1.10 Конструкція металевого столика з консольною плитою та підставкою
для ПВП: 1 – підставка, 2 – столик, 3 – стійка, 4 – плита перекриття

Замість палетки доцільніше використовувати координатний столик із трипельпризмою 360
(Leica, Trimble), яку за командою знизу виводять штурвалом на вісь. Для таких операцій кращим
видається надирний прилад, який оператор виводить на вертикаль наземного пункту, а потім замінює
його трипельпризмою.
У способі механічної вертикалі використовують прямий або обернений струнні виски.
Останні зручніші, оскільки струна фіксується внизу, а на МГ на консольній плиті з отвором для
струни закріплюють резервуар у формі тороїда (“невиливайки”), заповненому тосолом або оливою,
для встановлення поплавка, з’єднаного зі струною. На осі поплавка встановлюють трипельпризму для
дистанційного вимірювання відстані. Така система забезпечує автоматичне встановлення поплавка на
вертикалі й простий спосіб перенесення пунктів на наступному горизонті, змінюючи тільки довжину
струни діаметром 1-1,5 мм внизу на якорі.
Розмічування проміжних пунктів головної осі ведеться способом побудови створу на основі
переданих наверх двох його кінцевих пунктів А і В (див. рис.1.10.). У практиці простішим видається
спосіб визначення спочатку однієї точки за виміряними у ній двох довжин сторін S S i та кута не-
1 2
створності   між ними з обчисленням редукції (перпендикуляра) r = a на створ АВ за формулою
(1.18). Змістивши тахеометр на створ, розмічують інші пункти головної осі. Потім їх використовують
для розмічування пунктів паралельних осей, будуючи довільну монтажну сітку.
Для закріплення пунктів ВГМ на МГ доцільно користуватися металевими (дюралюмінієвими)
плашками розміром 50 50 2мм, які приклеюють до чистої поверхні бетону синтетичним клеєм
типу “Секунда”, або дюбелями на клею. Остаточне положення пункту на плашці фіксується отвором

24