Page 77 - 61

8
10
енергію 10 -10 еВ і утримується енергією від космічних
променів. Частинки меншої енергії важко долають галактичні
магнітні поля, мають в сотні разів менші швидкості руху, ніж
частинки релятивістські, і тому потік їх біля Землі значно по-
9
слаблений. Протони з енергією 10 еВ і менше в періоди хро-
мосферних спалахів генеруються на поверхні Сонця, і тому
потік цих частинок поблизу Землі значною мірою послаблю-
ється процесами, що проходять на Сонці.
За властивостями магнітних полів і космічних променів
космічний простір можна поділити на міжгалактичний, галак-
тичний, міжпланетний і навколоземний Космос. Тільки части-
нки з надто великими енергіями долають магнітне поле Гала-
ктики і вириваються в міжгалактичний простір. На перший
погляд здається, що напруженість галактичного поля дуже
-5
мала – 7,9610 А/м порівняно з земним магнітним полем
(39,8 А/м). Однак слабкість міжзіркових полів компенсується
їх величезною поширеністю в десятки світлових років, так що
загальний вплив на космічні промені виявляється надто знач-
ним. Радіус гвинтової проекції, якою рухається заряджена ча-
стинка навколо силових ліній магнітного поля, можна оцінити
за формулою
R  E 300 H , (2.5)

де: H – напруженість поля в ерстедах, 1Е =79,6 А/м; E
— енергія протона в електрон-вольтах.
Оцінки показують, що радіус гвинтової проекції R ви-
являється в галактичному просторі на декілька порядків мен-
ше від характерних лінійних масштабів галактичного магніт-
ного поля. В міжпланетному Космосі типове значення напру-
-4
женості магнітного поля дорівнює 7,9610 А/м, енергія про-
13
тона 10 10 еВ, звідки величина радіуса рівна 10 см. Ця від-
стань порівняна з відстанню від Сонця до Землі і може вважа-
тись характерним лінійним масштабом в міжпланетному Кос-
мосі. Звідси можна зробити висновок, що для протонів з енер-

512