Page 73 - 61

галактик: з великої відстані з ребра вона повинна виглядати як
двояко-випукла лінза, а під прямим кутом до екваторіальної
площини ми побачили б яскраве заокруглене ядро, з якого ви-
ходять спіральні рукави з безліччю яскравих плям. До складу
11
нашої Галактики входить понад 10 зірок і її великий діаметр
близько 80 тис. св. р., а максимальна товщина в центрі 16 тис.
св. р., до периферії вона зменшується до 3-6 тис. св. р. Соняч-
на система розташована поблизу екваторіальної площини (на
відстані 26 св. р.) і в 25 тис. св. р. від центра Галактики, на-
вколо якого вона обертається з швидкістю близько 220 км/с і
періодом обертання близько 220 млн. р. (Аллен). Найбільші
системи, які входять в Галактику, кульові скупчення, кожне з
яких утримує від тисяч до мільйонів зірок, крім них, Галакти-
ки складаються з зіркових асоціацій, окремих і подвійних зі-
рок, газових і газово-пилуватих туманностей, планет, астерої-
дів, метеоритів, комет, міжзіркового газу і пилу фонового ви-
промінювання і різноманітних частинок. Ядра Галактик – ду-
же щільні скупчення безлічі зірок; з них витікають величезні
потоки міжзіркового водню та інших елементів. Вивчення по-
загалактичних об’єктів почалось лише з кінця двадцятих років
ХХ ст., коли вони були вперше достовірно знайдені Є.Хабб-
лом.
Основними об’єктами, з яких складений Космос, ще зо-
всім недавно вважались зірки, які групуються в галактики,
міжзірковий і міжгалактичний газ і, на кінець, тверді холодні
тіла – планети. Тепер ситуація суттєво змінилася в тому плані,
що головними об’єктами, які визначають динаміку і еволюцію
Всесвіту, почали розглядатися магнітні поля і частинки висо-
ких енергій, що заповнюють Космос, і пов’язане з їх взаємоді-
єю радіовипромінювання. Питання не тільки в тому, що ра-
діовипромінювання порівняно недавно ввійшло в астрономіч-
ну науку і привернуло особливу увагу дослідників; питання
полягає в тому, що магнітні поля і космічні промені відобра-
жають найбільш фундаментальні процеси, які проходять в ко-

508