Page 79 - 61

ляє собою величезну кулю розжареної плазми, що обертаєть-
ся, і знаходиться в центрі Сонячної системи. Це рядова одино-
ка зірка, яка обертається в центральній Галактиці на відстані
2/3 її радіуса. Вік Сонця не перевищує 5 млрд. р., температура
фотосфери близько 5700 К, а в центрі – приблизно 5 млн. К.
Основну частину його маси (близько 70%) складають ядра во-
дню – протони, вступаючи між собою в реакцію. При цьому
утворюються більш великі ядра гелію і виділяється величезна
термоядерна енергія. Сонце віддалене від Землі приблизно на
107, 5... 107,  6 D , або на 149,5 млн. км, що складає 1 астроно-
0
мічну одиницю (1 а.о.).
Всі великі планети Сонячної системи (рис. 2.2) за своїми
розмірами, густиною і деякими іншими характеристиками по-
діляються на дві різко відмінні групи: планети земної групи,
або так звані внутрішні планети (Меркурій, Венера, Земля,
Марс) і планети-гіганти, або зовнішні планети (Юпітер, Са-
турн, Уран, Нептун). Перша група планет має порівняно малі
розміри (табл. 2.1), але велику густину; для них характерне
більш повільне обертання і мала кількість супутників (їх може
не бути зовсім). Зовнішні планети більші за розмірами, з мен-
шою густиною і великою швидкістю обертання. Виняток за
багатьма параметрами становить дев’ята планета, найвіддале-
ніша від Сонця і яка має найбільший нахил своєї осі до пло-
щини орбіти і найменшу масу.

514