Page 76 - 61

отримати, що густина енергії міжзіркового газу, як правило,
повинна бути нижча, ніж густина енергії космічних променів і
магнітних полів. Звідси випливає важливий висновок про те,
що будова галактик, розподіл холодного газу в них контролю-
ється космічними променями, які “вимітають” газ з одних об-
ластей і “відкладають” його в інші області.
Загальна енергія космічних променів в Галактиці стано-
9
56
вить 10 ергів, а час життя не перевищує 10 р. Звідси випли-
-1
40
ває, що існує потік енергії порядку 10 ерг/с , який забезпе-
чує генерацію нових частинок. Припускають, що зірки типу
24
-1
Сонця не в змозі виділяти більше 10 ерг/с на космічні про-
мені. Всі зірки в Галактиці такого типу (їх загальна кількість
12
36
близько 10 ) виділяють не більше 10 ерг/с. Основними по-
стачальниками космічних променів є вибухи наднових зірок і
вибухи в ядрі Галактиці, які відбуваються через декілька деся-
тків мільйонів років, як вважає В.Л. Гінзбург. Наднові зірки
вибухають в Галактики приблизно раз на 30 років, при цьому,
якщо наднова вибухає в тій же частині Галактики, де розта-
шована Сонячна система, з Землі спостерігається яскравий
спалах, який може виявитись яскравішим за інші зірки разом
взяті. Під час вибуху зірка скидає газову оболонку, яка за ма-
сою може в декілька разів перевищувати масу Сонця. Розши-
рюючись, оболонка втрачає яскравість і перетворюється в ту-
манність [2].
Переважна більшість заряджених високоенергетичних
частинок, які можливо зареєструвати біля Землі, утворюється
в межах нашої Галактики. На 1 кв. см за одну секунду припа-
дає близько однієї високоенергетичної частинки в навколозе-
мному просторі. Їх дещо більше за законами дії сонячних маг-
нітних полів, які виносяться сонячною короною за межі орбі-
ти Сатурна. Їх значно більше в надрах нашої Галактики або в
так званих радіогалактиках, звідки до Землі приходять, хоч і
надто рідко, частинки з гігантськими енергіями, які досягають
20
10 еВ. Основна маса частинок, що приходять до Землі, має

511