Page 74 - 61

смічному просторі і, якщо говорити спрощено, несуть найбі-
льшу інформацію про минуле, дійсне і майбутнє Космосу.
Внаслідок багаточисельних досліджень за останні роки,
завдяки бурхливому розвитку астрономії, фізики космічного
простору, астрофізики космічних променів, стало зрозумілим,
що прискорення частинок є однією з найбільш характерних
властивостей космічних об’єктів. Генерація і поглинання час-
тинок високих енергій – це універсальний космічний феномен
(Дзердзеєвський Б.Л., Чаплигін А.С.). Прискорені процеси, в
яких надто малій групі заряджених частинок передається ене-
ргія від частинок низькоенергетичних, проходять в магніто-
сфері Землі і Юпітера, в атмосфері Сонця, в оболонках різного
типу вибухаючих зірок і пульсарів, в міжзірковому просторі і
в центрі Галактики, в різного типу квазізіркових об’єктах і ра-
діогалактиках. При цьому частинки прискорюються від теп-
лових енергій до десятків електрон-вольт в магнітному полі
Землі, до мільярдів електрон-вольт – в оболонках зірок типу
20
Сонця і до енергій 10 електрон-вольт (еВ) – в оболонках
нейтронних зірок в галактиках і Метагалактиці. Прискорення
деякої долі теплових частинок до високих енергій – це основ-
ний механізм енергетичного збудження космічної плазми, яка
виникає внаслідок вибухів, конвекції, зіткнення потоків, обті-
кання і т.ін.
Космічна плазма, як правило, охоплена величезними ма-
кроскопічними рухами, що породжують в ній струми і елект-
ромагнітні поля, які призводять в кінцевому підсумку до при-
скорення частинок. Кінетична енергія космічної плазми йде на
генерацію і посилення магнітних полів космічного простору
впритул до деякого рівноважного стану, коли обидві ці енергії
(кінетична і магнітна) стають рівними, тобто

H 2  u 2
 , (2.3)
8 2

509